ГЕС Параїсо

ГЕС Параїсо
ГЕС Параїсо
	4°34′16″ пн. ш. 74°24′09″ зх. д. / 4.57133300002777787° пн. ш. 74.402611000027775390° зх. д.Координати: 4°34′16″ пн. ш. 74°24′09″ зх. д. / 4.57133300002777787° пн. ш. 74.402611000027775390° зх. д.
Країна	Колумбія
Стан	діюча
Річка	Богота
Каскад	каскад Пагуа
Початок будівництва	1977
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1986
Основні характеристики
Установлена потужність	276 МВт
Середнє річне виробництво	1020 млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	892 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	3
Витрата через турбіни	3х11,7 м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	3 Toshiba по 100 МВА
Потужність гідроагрегатів	3х92 МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
Висота греблі	20 м
ЛЕП	230
Власник	EMGESA
	ГЕС Параїсо
Мапа

ГЕС Параїсо — гідроелектростанція у центральній частині Колумбії. Знаходячись перед ГЕС La Guaca, становить верхній ступінь дериваційного каскаду Пагуа на річці Богота, правій притоці Магдалени (впадає до Карибського моря в місті Барранкілья).

У 1950 році на лівій притоці Боготи звели земляну греблю висотою 20 метрів, яка утримує водосховище Муна з об’ємом 42 млн м³. За півкілометра від нього саму Боготу перекрили водозабірною спорудою Alicachin, при якій облаштували насосну станцію Муна. За наявності надлишкового ресурсу вона здатна закачувати в резервуар 4 м³/сек. Цей комплекс створили для живлення старого каскаду на Боготі, в якому першим отримувачем води з резервуару є станції Сальто І-ІІ. А через кілька десятиліть вирішили використати сховище Муна для живлення нового дериваційного каскаду, введеного в експлуатацію у 1986 році.

Від облаштованого на сховищі водозабору бере свій початок дериваційний тунель Гранада-1 довжиною 1,4 км. Після сифону Ель-Родео (0,4 км) починається тунель Гранада-2 довжиною 11,1 км, який на завершальному етапі сполучений із запобіжним балансувальним резервуаром шахтного типу висотою 235 метрів з діаметром 4,1 метра. Далі Гранада-2 переходить у напірний водовід довжиною 4 км зі спадаючим діаметром від 3,7 до 3,1 метра.

Машинний зал станції Параїсо обладнали трьома турбінами типу Пелтон потужністю по 92 МВт, які при напорі у 892 метри забезпечують виробництво 1 млрд кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода відводиться у нижній балансувальний резервуар об’ємом 53 тис м³, звідки спрямовується на ГЕС La Guaca.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ.^[1]^[2]

Примітки

↑ MINISTERIO DE AMBIENTE, VIVIENDA Y DESARROLLO TERRITORIAL RESOLUCIÓN NÚMERO (1145) 16 de agosto de 2005 (PDF).^{[недоступне посилання]}
↑ Архівована копія (PDF). repository.lasalle.edu.co. Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1] MINISTERIO DE AMBIENTE, VIVIENDA Y DESARROLLO TERRITORIAL RESOLUCIÓN NÚMERO (1145) 16 de agosto de 2005 (PDF).^{[недоступне посилання]}

[2] Архівована копія (PDF). repository.lasalle.edu.co. Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]

[2]