ГЕС Охара/Шін-Охара
ГЕС Охара/Шін-Охара (小原発電所/新小原発電所) – гідроелектростанція в Японії на острові Хонсю. Знаходячись між ГЕС Акао (32,5 МВт, вище по течії) та ГЕС Сояма/Шін-Сояма, входить до складу каскаду на річці Shō, яка на захід від міста Тояма впадає до затоки Тояма (Японське море).
ГЕС Охара/Шін-Охара | |
---|---|
Гребля Охара. Ліворуч видно вихід трьох відвідних тунелів машинного залу станції Охара | |
36°21′ пн. ш. 136°52′ сх. д. / 36.350° пн. ш. 136.867° сх. д.Координати: 36°21′ пн. ш. 136°52′ сх. д. / 36.350° пн. ш. 136.867° сх. д. | |
Країна | Японія |
Стан | діюча |
Річка | Shō |
Каскад | каскад на Shō |
Початок будівництва | 1939 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1942 (Охара), 1980 (Шін-Охара) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 51,3 (Охара), 45 (Шін-Охара) МВт |
Тип ГЕС | пригреблева (Охара), з відвідною деривацією (Шін-Охара) |
Розрахований напір | 39 (Охара), 53 (Шін-Охара) м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 (Охара), 1 (Шін-Охара) |
Витрата через турбіни | 140 (Охара), 100 (Шін-Охара) м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 (Охара), 1 (Шін-Охара) |
Потужність гідроагрегатів | 1х46,3 (Шін-Охара) МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
Висота греблі | 52 м |
Довжина греблі | 158 м |
Власник | Kansai Electric Power |
Мапа | |
В межах гідрокомплексу працюють два машинні зали, котрі живляться від однієї й тієї ж греблі Охара. Ця бетонна гравітаційна споруда, яка має висоту 52 метра та довжину 158 метрів, потребувала 93 тис м3 матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 0,56 км2 і об’ємом 11,7 млн м3, з яких до корисного об’єму відносяться 5,1 млн м3.
Більш старий машинний зал Охара розташований на правому березі Shō одразу біля греблі. Введений в експлуатацію на початку 1940-х, він живиться через три водоводи довжиною по 70 метрів зі спадаючим діаметром від 3,8 до 3,5 метра. Запущений у 1980-му другий зал Шін-Охара розташований на лівому березі та отримує воду через тунель довжиною 0,13 км з діаметром 4,7 метра, який переходить у напірний водовід довжиною 0,21 км зі спадаючим діаметром від 4,7 до 4,2 метра. У цій системі для збільшення напору використана схема з відвідною деривацією, котра здійснюється за допомогою тунелю довжиною 1,4 км з перетином 8х8 метрів. Також тут для регулювання тиску у відвідному тунелі наявний нижній вирівнювальний резервуар висотою 40 метрів з перетином 8х8 метрів.
У першому залі встановлено три турбіни типу Френсіс загальною потужністю 51,3 МВт, котрі використовують напір у 39 метрів. Другий зал обладнали однією турбіною типу Френсіс потужністю 46,3 МВт (номінальна потужність станції Шін-Охара рахується як 45 МВт), яка використовує напір у 53 метра.[1]
Примітки
ред.- ↑ 水力発電所ギャラリー 関西電力小原発電所、新小原発電所 - 水力ドットコム. www.suiryoku.com. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.