ГЕС Монте-Ардженто
ГЕС Монте-Ардженто (італ. Centrale idroelettrica di Monte Argento) — гідроелектростанція в центральній частині Італії. Розташована між ГЕС Галлето та ГЕС Нарні, входить до складу каскаду на річці Нера (ліва притока Тибру, через який вона належить до басейну Тірренського моря).
| ГЕС Монте-Ардженто | |
|---|---|
| 42°33′05″ пн. ш. 12°40′17″ сх. д. / 42.55138888891677595° пн. ш. 12.671611111138779° сх. д.Координати: 42°33′05″ пн. ш. 12°40′17″ сх. д. / 42.55138888891677595° пн. ш. 12.671611111138779° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | Нера |
| Каскад | каскад на Нері |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1950 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 68 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 51 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 150 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Власник | E.ON |
  ГЕС Монте-Ардженто | |
| Мапа | |
 | |
Відпрацьована на ГЕС Галлето вода повертається в Неру перед водозабірною греблею станціїМонте-Ардженто, яка спрямовує її у дериваційний тунель до підземного машинного залу. Останній розташований на східній околиці міста Терні, тоді як відпрацьована вода повертається в Неру вже на західній стороні міста, більш ніж за 3 км від точки водозабору.
Станцію, введену в експлуатацію у 1950 році, обладнали трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 68 МВт, які працювали при напорі 51 метр.[1][2][3]
Управління роботою ГЕС здійснюється з диспетчерського центру в Терні.[4]
Примітки
ред.- ↑ ALLEGATO A Complessi dei beni organizzati per l'esercizio delle attivita' elettriche della Soc. "Terni". Архів оригіналу за 7 жовтня 2017.
- ↑ Archeologia Industriale: La Centrale di Galleto. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Un museo a cielo aperto di turbine vicino alla Cascata delle Marmore - Terni Archeologia Industriale. www.archeologiaindustriale.org (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Le nostre centrali idroelettriche - ERG. www.erg.eu (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.