ГЕС Глоренца
ГЕС Глоренца (італ. Glorenza) — гідроелектростанція на півночі Італії. Знаходячись вище від ГЕС Кастельбелло, становить верхній ступінь в каскаді на річці Адідже (впадає в Адріатичне море утворюючи спільну дельту із По), яка на цій ділянці дренує східний схил хребет Сесвенна та західний схил Ецтальських Альп.
| ГЕС Глоренца | |
|---|---|
| 46°40′26″ пн. ш. 10°34′33″ сх. д. / 46.67397222224977327° пн. ш. 10.57597222224977607° сх. д.Координати: 46°40′26″ пн. ш. 10°34′33″ сх. д. / 46.67397222224977327° пн. ш. 10.57597222224977607° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | Адідже |
| Каскад | каскад на Адідже |
| Початок будівництва | 1939 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1949 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 105 МВт |
| Середнє річне виробництво | 237 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 586 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 22 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна |
| Висота греблі | 33 м |
| Довжина греблі | 415 м |
| ЛЕП | 130 + 220 |
| Власник | Edison |
  ГЕС Глоренца | |
| Мапа | |
 | |
Будівництво станції розпочали у 1939 році, напередодні Другої Світової війни, внаслідок якої вони перервались у 1943-му та відновилися лише за три роки. Завершення комплексу припало на 1949 рік. Річку перекрили земляною греблею висотою 33 метри та довжиною 415 метрів. Вона утворила сховище (Lago di Resia або Reschensee) об'ємом 116 млн м3, до якого за допомогою насосної станції також подається вода з озера Мута (знаходиться на Адідже у 1,4 км нижче від Lago di Resia).
Накопичений ресурс подається до дериваційного тунелю довжиною 12 км, прокладеного через гірський масив лівобережжя (згадані вище Ецтальські Альпи). На завершальному етапі він переходить у напірний водогін довжиною 1 км до підземного машинного залу, доступ до якого забезпечується через службовий тунель довжиною 0,5 км. Зал обладнаний двома турбінами типу Пелтон загальною потужністю 105 МВт, які при напорі у 586 метрів забезпечують виробництво 237 млн кВт·год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по тунелю/каналу довжиною 1,7 км потрапляє до нижнього балнсуючого резервуару об'ємом 400 тис. м3, з якого починається тунель до наступної ГЕС Кастелбелло.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 130 та 220 кВ[1][2].
Примітки
ред.- ↑ La centrale idroelettrica di Glorenza (BZ) | Edison. Edison (італ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
- ↑ Alperia: Centrali di Glorenza e Castelbello. webcache.googleusercontent.com (італ.). Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 14 вересня 2017.