ГЕС-ГАЕС Саміна

ГЕС-ГАЕС Саміна — гідроелектростанція у Ліхтенштейні, починаючи зі свого спорудження в середині 20-го століття, є найбільшою ГЕС цієї країни.

ГЕС-ГАЕС Саміна
47°07′48″ пн. ш. 9°31′29″ сх. д.
Країна	Ліхтенштейн
Стан	діюча
Річка	Stägerbach
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1949—1955, модернізація із заміною турбін 2014
Основні характеристики
Установлена потужність	14,6 (турбінний режим) / 10 (насосний режим)  МВт
Тип ГЕС	дериваційна, гідроакумулююча
Розрахований напір	835  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Пелтон
Кількість та марка турбін	2 Andritz + 2 насоси Sulzer
Витрата через турбіни	2 (турбінний режим) / 1 (насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2х9 МВА + мотори 2х6,1 (всі Elin)
Потужність гідроагрегатів	2х7,3 (турбінний режим) / 2х5 (насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	підземне сховище (нижній резервуар)
Власник	Liechtensteinischen Kraftwerke (LKW)
ГЕС-ГАЕС Саміна
Мапа
ГЕС-ГАЕС Саміна у Вікісховищі

Проект станції базувався на використанні перепаду висот між Альпійським Рейном та паралельною йому долиною Самінатал у західній частині хребта Ретікон. Остання дренується річкою Саміна (через Ілль відноситься до басейну Рейну), лівим витоком якої є Stägerbach. Саме в його сточищі для ГЕС спорудили водосховище об'ємом 60 тис. м³, перекривши греблею струмок Valünerbach за півтори сотні метрів від його злиття із Malbunerbach (що й утворює власне Stägerbach). Звідси через систему з дериваційного тунелю та труб довжиною 5,5 км вода подається до машинного залу в долині Рейну, на околиці Вадуца. Між 1949 та 1955 тут встановили три турбіни загальною потужністю 9,6 МВт, що до 1960-х років повністю покривало потреби Ліхтенштейну в електроенергії.

У 2011 році розпочали повну модернізацію станції, яка включала її доповнення функцією гідроакумуляції. При цьому нижній резервуар створили у підземному виконанні, як мережу тунелів довжиною 750 метрів. Він може зберігати до 40 тис. м³ води, всього ж об'єм виїмки скельних порід, включаючи прокладання з'єднувальних тунелів, становив 60 тис. м³.

Новий машинний зал обладнали двома турбінами типу Пелтон потужністю по 7,3 МВт, які працюють при напорі у 835 метрів. Також тут встановлено два насоси потужністю по 5 МВт, що забезпечують роботу в режимі ГАЕС.

Відпрацьована вода відводиться до Рейну через Vaduzer Giessen та Binnenkanal.