ГАЕС Окукійоцу I, II

ГАЕС Окукійоцу I, II (яп. 奥清津発電所, Окукійоцу хацуденшьо, Гепберн: Okukiyotsu hatsudensho) — гідроакумулювальна електростанція в Японії на острові Хонсю.

ГАЕС Окукійоцу I, II
36°50′36″ пн. ш. 138°45′57″ сх. д.
Країна	Японія
Адмінодиниця	Юдзава
Стан	діюча
Річка	Кацуса (верхній резервуар), Кійоцу (нижній резервуар)
Початок будівництва	1972 (Окукійоцу I), 1992 (Окукійоцу II)
В експлуатації з	липень 1978
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1978–1982 (Окукійоцу I), 1996 (Окукійоцу II)
Основні характеристики
Установлена потужність	1000 (Окукійоцу I), 600 (Окукійоцу II, генераторний/насосний режим)  МВт
Тип ГЕС	гідроакумулювальна
Розрахований напір	470/502 (генераторний/насосний режим)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс, оборотні
Кількість та марка турбін	4 (Окукійоцу I), 2 (Окукійоцу II)
Витрата через турбіни	260 (Окукійоцу I), 154 (Окукійоцу II)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	4 мотор-генератори (Окукійоцу I), 2 мотор-генератори (Окукійоцу II, генераторний/насосний режим)
Потужність гідроагрегатів	4х260/4х280 (Окукійоцу I, генераторний/насосний режим), 1х308 + 1х310/1х320 + 1х340 (Окукійоцу II, генераторний/насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	кам'яно-накидні (верхній резервуар, нижній резервуар)
Висота греблі	90 (верхній резервуар), 87 (нижній резервуар)  м
Довжина греблі	487 (верхній резервуар), 280 (нижній резервуар)  м
Власник	Power Development
Оператор	Electric Power Development Companyd
Сайт	jpower.co.jp/okky/
ГАЕС Окукійоцу I, II
Мапа
ГАЕС Окукійоцу I, II у Вікісховищі

Нижній резервуар створили на річці Кійоцу, правій притоці Сінано (впадає до Японського моря у місті Ніїґата). Для цього звели кам'яно-накидну греблю висотою 87 метрів та довжиною 280 метрів, яка потребувала 2,4 млн м³ матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 0,77 км², об'ємом 18,3 млн м³ (корисний об'єм 11,4 млн м³) та припустимим коливанням рівня між позначками 804 та 825 метрів НРМ.

Верхній резервуар створили на правобережжі річки Кацуса, лівої притоки Кійоцу. Його утримує кам'яно-накидна гребля висотою 90 метрів та довжиною 487 метрів, яка потребувала 4,5 млн м³ матеріалу. Її сховище має площу поверхні 0,69 км² та об'єм 13,5 млн м³ (корисний об'єм 11,4 млн м³) при припустимому коливанні рівня між позначками 1278 та 1306 метрів НРМ.

Першу чергу станції ввели в експлуатацію в 1978—1982 роках. Ресурс для неї подається із верхнього резервуару за допомогою тунелю довжиною 0,83 км з діаметром 5,2 метра, який переходить у два напірні водоводи довжиною 1,18 км та 1,15 км, кожен з яких у підсумку розгалужується на два з діаметром 2,6 метра. З'єднання із нижнім резервуаром забезпечується за допомогою двох тунельних трас довжиною 0,37 км та 0,46 км, кожна з яких починається із  двох водоводів діаметром по 4,3 метра, що переходять в один тунель діаметром 5,2 метра. Основне обладнання першої черги становлять чотири оборотні турбіни типу Френсіс потужністю по 260 МВт у генераторному та 280 МВт в насосному режимах (ноімнальна потужність черги рахується як 1000 МВт), які використовують напір у 470 метрів та забезпечують підйом на 502 метри.

Друга черга стала до ладу в 1996 році. Ресурс для неї подається із верхнього резервуару за допомогою тунелю довжиною 0,7 км з діаметром 5,7 метра, який переходить у напірний водовід довжиною 1,3 км, котрий у підсумку розгалужується на два з діаметром по 2,2 метра. З'єднання із нижнім резервуаром забезпечується за допомогою тунельної траси довжиною 0,9 км, котра починається із  двох водоводів діаметром по 4,1 метра, що переходять в один тунель діаметром 5,7 метра. В системі також працює вирівнювальний резервуар висотою 72 метра з діаметром 13 метрів. Основне обладнання другої черги становлять дві оборотні турбіни типу Френсіс — одна потужністю у генераторному режимі 308 МВт та інша з потужністю у 310 МВт (для насосного режиму ці показники становлять відповідно 320 МВт та 340 МВт). Вони використовують такий саме напір, як і перша черга.