Вітторіо Ґассман

італійський актор
(Перенаправлено з Вітторіо Гассман)

Вітторіо Ґассман (італ. Vittorio Gassman; 1 вересня 1922(19220901) — 29 червня 2000) — італійський кіноактор.

Вітторіо Ґассман
італ. Vittorio Gassman
Vittorio Gassman.jpg
Ім'я при народженні Vittorio Gassman
Народився 1 вересня 1922(1922-09-01)[1][2][…]
Генуя, Італія[1]
Помер 29 червня 2000(2000-06-29)[1][2][…] (77 років)
Рим, Італія[1]
  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання Кампо Верано[4][5]
    Громадянство Flag of Italy (1946–2003).svg Італія
    Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
    Діяльність кінорежисер, телеактор, сценарист, актор театру, кіноактор
    Alma mater Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Амікоd
    Роки діяльності 1945—1999
    У шлюбі з Шеллі Вінтерс, Nora Riccid, Diletta D'Andread і Жульєт Майнієль
    Діти Алессандро Ґассманd і Paola Gassmand
    IMDb ID 0002094
    Нагороди та премії

    CMNS: Вітторіо Ґассман у Вікісховищі

    ЖиттєписРедагувати

    Народився 1 вересня 1922 року в Генуї, Лігурія, Італія у сім'ї німецького емігранта та італійки.

    Любов до театру привела Ґассмана в Римську Академію драматичного мистецтва, яку він закінчив у 1942 році. На сцену театру Ґассман вийшов в Мілані в 1942 році, пізніше грав в театрі Елісео в Римі. Грав у драматичній трупі Лукіно Вісконті (1948—1949). Репертуар, в якому брав участь Вітторіо Ґассман, був різноманітний і значний — Достоєвський, Шекспір​​, Вільямс, Сенека.  

    «Гамлет», зіграний Вітторіо Ґассманом в Національному театрі (цей театр створив Ґассман разом з Т. Сальвіні), приніс йому славу, яку можна порівняти зі славою кінозірок. До кінця 1950-х років Ґассман утвердився як видатний театральний актор, драматург і режисер. У 1959 році Вітторіо Ґассман заснував у Римі трупу Італійського народного театру.  

    Дебют актора в кіно відбувся в 1946 році. Кінокар'єра складалася не менш вдало, ніж в театрі. Фільм Джузеппе Де Сантіса «Гіркий рис» (1949) приніс акторові справжній успіх і запрошення зніматися у американських режисерів («Рапсодія» — 1953, реж. Ч. Відор та «Війна і мир» — 1956, реж. К. Відор).  

    Проявив себе і як комедійний актор, віртуозний майстер перевтілення у фільмі Діно Різі «Чудовиська».

    Разом з Франческо Розі Ґассман поставив фільм «Кін» за Олександром Дюма, де зіграв головну роль.  

    Ґассман був актором різнобічним, зі своєрідним негативною чарівністю, яскравим темпераментом та іронією. Вершиною творчості Ґассмана в 1960-і роки в кіно стає роль Бруно в фільмі Діно Різі «Обгін» (1962), де актор грає в дуеті з Трентіньяном. За цю роботу Ґассман отримує «Срібну стрічку».  

    Ще одну «Срібну стрічку» Ґассман заслужено отримав за блискучу роботу у фільмі Маріо Монічеллі «Велика війна».  

    Найбільш значною роботою Ґассмана безумовно стала картина «Запах жінки» (1974, Profumo di donna), яка здобула премію МКФ в Каннах. В подальшому перезнімалася американцями в фільмі «Запах жінки» (1992, Scent of a Woman) з Аль Пачіно. В цьому своєрідному змаганні Ґассман виграє.  

    Ґассман грає у Е. Скола, М. Феррері, Р. Олтмена та інших. І кожна поява актора на екрані стає подією. Ґассман знімає власне кіно, пише сценарії і п'єси.  

    У 1999 році Вітторіо Ґассман залишає сцену, а 29 червня 2000 помирає від серцевого нападу в Римі.

    ФільмографіяРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    ПосиланняРедагувати