Віроломство (англ. perfidy) — в контексті військового права, одне з діянь, що порушують міжнародні закони війни. Форма обману, вчиненого у порушення загальноприйнятих норм порядності для досягнення військової переваги. Класифікується як воєнний злочин.

Сутність терміну ред.

Міжнародне гуманітарне право визначає віроломство як дії, які спрямовані на те, щоб викликати довіру противника, примусити його повірити, що він має право на захист і зобов’язаний надати такий захист згідно з нормами міжнародного права, що застосовуються в період збройних конфліктів, з метою його обману. Забороняється вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства.
Однак, міжнародне гуманітарне право не забороняє використання військових хитрощів з метою введення противника в оману (маскування, демонстративні дії, дезінформація, імітація тощо).[1]

Юридичний аспект ред.

Віроломство (англ. perfidy) заборонено Додатковим протоколом №1 до Женевських конвенцій 1949 року, а саме статтею 37.[2] Там же дано сучасне визначення цього терміна. Як приклади наводяться

а) симулювання наміру вести переговори під прапором перемир'я або симулювання капітуляції;

б) симулювання виходу зі строю внаслідок поранень чи хвороби; в) симулювання володіння статусом цивільної особи або некомбатанта;

г) симулювання володіння статусом, що надає захист, шляхом використання знаків, емблем або форменого одягу Організації Об'єднаних Націй, нейтральних держав або інших держав, які не є сторонами, що перебувають у конфлікті.

Історичні приклади ред.

  • Напад Росії на Україну. Листопад 2022р. Україна, Луганська область, с. Макіївка.

Українські військові брали в полон групу росіян більше 10 чоловік. Під час здачі в полон один з росіян відкрив вогонь, поранивши одного з українських військових. В результаті віроламства зав'язався бій, в якому загинули усі росіяни .

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України затверджена Наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017.
  2. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 р. (рос.). 1 серпня 1977. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 22 квітня 2014.
  3. The United Nations War Crimes Comission. Trial of Otto Skorzeny and others // Law Reports of Trials of War Criminals. United Nations War Crimes Commission. — HIS majesty's STATIONERY OFFICE, 1949. — Vol. IX. — P. 90-94.

Джерела ред.