Вініфред Бренчлі
Вініфред Елсі Бренчлі (англ. Winifred Brenchley; 1883 — 1953) — британська вчена, сільськогосподарська ботанікиня, таксономістка, агрономка і наукова письменниця. Разом з Кетрін Ворінгтон продемонструвала роль бору як важливого мікроелементу для рослин. Перша жінка у Великобританії, яка увійшла в сферу сільськогосподарської науки, де домінували чоловіки[8]. Вважається «провідним британським авторитетом з вивчення бур’янів на початку ХХ століття»[9].
Вініфред Бренчлі | |
---|---|
Народилася | 10 серпня 1883[1][2][3] Лондон, Сполучене Королівство[4] |
Померла | 27 жовтня 1953[1][2] (70 років) Harpendend, Harpenden Townd, St Albans[d], Гартфордшир, Англія, Велика Британія[4] ·інсульт |
Країна | Велика Британія[5] Сполучене Королівство |
Діяльність | ботанік, таксономістка, агрономка, наукова письменниця |
Галузь | агрономія[6], Екологія рослин[6], бур'ян[6], погнійd[6] і Живлення рослин[6] |
Alma mater | Університетський коледж Лондона (1911)[1], James Allen's Girls' Schoold[3] і Swanley Horticultural Colleged[3] |
Знання мов | англійська[7] |
Заклад | Ротамстедська дослідна станціяd |
Нагороди | |
Ранні роки та освіта
ред.Вініфред Бренчлі народилася в Лондоні 10 серпня 1883 року в родині Елізабет Беккет та Вільяма Бренчлі, шкільного вчителя. У дитинстві вона перехворіла на кір і через те частково втратила слух. Вчилася у Дівочій школі Джеймса Аллена в Дулвічі, де однією із її викладачок була відома ботанікиня Ліліан Кларк[10].
Згодом вона два роки навчалася у Садівничому коледжі Свонлі, закінчила курс у 1903 році. До 1903 року коледж приймав лише жінок-студенток, щоб забезпечити відповідні професії для неодружених жінок (у британських колоніях також зростав попит на садівників і аграріїв, і вважалося, що жінки краще підходять для цієї ролі). Бренчлі отримала срібну медаль Королівського садівничого товариства, але залишила садівництво, щоб вивчати ботаніку[11]. 1905 року Бренчлі здобула ступінь бакалавра в Університетському коледжі Лондона, де навчалася під керівництвом Френсіс Волл Олівер. У 1906-7 роках вона отримала стипендію Гілкріста для навчання в аспірантурі. У 1911 захистила дисертацію на тему «On the strength and development of the grain of wheat (Triticum vulgare)» і здобула ступінь доктора наук Лондонського університету[12].
Кар'єра
ред.Завдяки стипендії Гілкріста її прийняли до Ротамстедської дослідницької станції. За 60 років існування лабораторії вона була першою жінкою, яка там працювала, і було визнано, що її призначили, «тому що наявні кошти не залучили б відповідного чоловіка»[13]. Незабаром її роботу високо оцінили і через рік вона стала постійною співробітницею на посаді керівниці кафедри ботаніки, обіймала цю посаду до виходу на пенсію в 65 років[14].
Ще на початку навчання в Ротамстеді Бренчлі продемонструвала свої технічні навички, удосконалюючи техніку вирощування рослин у водній культурі та наблизившись до відкриття важливої ролі міді та цинку в живленні рослин, що й описала у своїй книзі Inorganic Plant Poisons and Simulants (1914, перевидано 1927). Відкриття Кетрін Ворінгтон ролі бору як мікронутрієнту в 1923 році[15][16] і подальші дослідження впливу бору є, мабуть, найвідомішою роботою Вініфред Бренчлі[17]. Іншим її головним науковим інтересом була екологія бур'янів, в книзі Weeds of Farmland (1920) вона провела перше комплексне наукове дослідження бур'янів у Великобританії. Наступною була видана книга «Manuring of Grass Land for Hay» (1924), в якій описала, як добрива впливають на ботанічний склад луків.
У 1910 році Бренчлі була обрана до Лондонського Ліннеївського товариствао. 1920 року увійшла до Королівського ентомологічного товариства. Її основним ентомологічним інтересом були Lepidoptera[18]. 1948 року вона вийшла на пенсію та була нагороджена Орденом Британської імперії.
Вийшовши на пенсію, Бренчлі повернулася до садівництва. Вона також зібрала величезну кількість неопублікованого матеріалу у своїх дослідницьких зошитах, але не встигла опрацювати через важкий інсульт. Вініфред Бренчлі померла 27 жовтня 1953 року.
Публікації
ред.- Inorganic Plant Poisons and Stimulants, Cambridge, Cambridge University Press, 1914 (Revised 1927)[19][20]
- Weeds of Farm Land. London, Longmans Green, 1920
- Manuring of Grass Land for Hay London, Longmans, Green, 1924
- Suppression of Weeds by Fertilizers and Chemicals (with HC Long) London, Crosby Lockwood, 1949
- 52 наукові статті, переважно в «Annals of Botany». Переплетений том колекції зберігається в бібліотеці Ротамстеда.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 177. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б в Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
- ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ https://www.biodiversitylibrary.org/page/33266364
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ D.S. Jenkinson, "Brenchley, Winifred Elsie (1883–1953)", Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004. Retrieved 7 August 2012
- ↑ Clinton L. Evans The War on Weeds in the Prairie West: An Environmental History Calgary, Univ. of Calgary Press, 2002 p.219
- ↑ Amanda Thomas "Dr.Winifred Brenchley, O.B.E. (1883–1953)". Retrieved 29 July 2013.
- ↑ Donald L. Opitz (2013) 'A Triumph of Brains over Brute': Women and Science at the Horticultural College, Swanley, 1890–1910. Isis 104(1) pp 30–62
- ↑ University of London Library Catalogue
- ↑ Sir E J Russell 'A History of Agricultural Science in Great Britain 1620–1954' London, Allen & Unwin, 1966 p.235
- ↑ Russell, E. J. (1953). Dr. Winifred Brenchley, O.B.E. Nature. 172 (4386): 936. Bibcode:1953Natur.172..936R. doi:10.1038/172936a0.
- ↑ Warington, K. (1923) "The effect of boric acid and borax on the broad bean and certain other plants". Annals of Botany 37 pp. 629–672
- ↑ Warington, Katherine; Brenchley, Winifred E. (1 січня 1927). The Role of Boron in the Growth of Plants. Annals of Botany (англ.). os-41 (1): 167—188. doi:10.1093/oxfordjournals.aob.a090062. ISSN 0305-7364.
- ↑ Anonymous (1948). Botany at Rothamsted: Dr. Winifred Brenchley. Nature. 162 (4123): 727. Bibcode:1948Natur.162S.727.. doi:10.1038/162727c0.
- ↑ The Remarks (on Fellows who have died in the year 1953) Proceedings of the Royal Entomological Society C 18 p.79
- ↑ Botany at Rothamsted : Dr. Winifred E. Brenchley. Nature (англ.). 162 (4123): 727. 1 листопада 1948. Bibcode:1948Natur.162S.727.. doi:10.1038/162727c0. ISSN 1476-4687. S2CID 4020784.
- ↑ Brenchley, Winifred Elsie (1914). Inorganic Plant Poisons and Stimulants (англ.). University Press. ISBN 978-1-5084-1219-9.
Посилання
ред.
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |