Вінець (гірництво)
Вінець (англ. curb, нім. Geviert) — у гірництві — елемент кріплення вертикальних та похилих (більше 45°) виробок.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C.png/220px-%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C.png)
Розрізняють вінці рядові (просто вінці) та опорні (основні), що утримують від зміщення ланки кріплення, що розташовані вище.
При застосуванні рамного кріплення опорним вінцем служить рама з подовженими елементами, кінці яких заходять у лунки.
При бетонному (залізобетонному, цегляному тощо) кріпленні вінцем служить заповнений бетоном кільцевий вруб.
Опорні вінці розташовують у міцних породах.
Див. також
ред.Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.