Вінаго жовточеревий
| Вінаго жовточеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Treron waalia (Meyer, 1793) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Віна́го жовточеревий[2] (Treron waalia) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Субсахарській Африці та на Аравійському півострові.
Опис ред.
Довжина птаха становить 28-32 см. Верхня частина тіла переважно переважно світло-оливково-зелена, нижня частина тіла світло-жовта. Голова, шия і груди світло-сіро-зелені. Плечі бордові, лапи жовті. Райдужки червоні з яскраво-синіми кільцями. Самиці мають дещо менші розміри і блідіше забарвлення.
Поширення і екологія ред.
Жовточереві вінаго поширені від Сенегалу і південної Мавританії до Уганди, Еритреї і північного Сомалі, а також на південному заході Саудівської Аравії, в Ємені і Омані, на острові Сокотра та на островах Фарасан. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, в сухих чагарникових заростях, в рідколіссях і саванах, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються переважно на висоті від 600 до 2400 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться майже виключно плодами фікуса Ficus platphylla[4]. Сезон розмноження в Західній Африці триває з грудня по вересень, в деяких частинах Східної Африки з листопада по травень, на решті Східної Африки у квітні-травні. В кладці 2 яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Treron waalia. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.
- ↑ Kissling, WD; Rahbek, C; Böhning-Gaese, K (2007). Food plant diversity as broad-scale determinant of avian frugivore richness. Proc. Biol. Sci. 274 (1611): 799—808. doi:10.1098/rspb.2006.0311. PMC 2093978. PMID 17251107.
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |