Вільям Геллоуз Міллер

вельський мінералог і кристалограф

Вільям Геллоуз Міллер (англ. William Hallowes Miller; 6 квітня 1801 — 20 травня 1880) — валлійський мінералог, заклав основи сучасної кристалографії.

Вільям Геллоуз Міллер
англ. William Hallowes Miller
Народився 6 квітня 1801(1801-04-06)[1][2]
Llandoveryd, Кармартеншир, Уельс, Сполучене Королівство[2]
Помер 20 травня 1880(1880-05-20)[1][2] (79 років)
Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[2]
Країна  Уельс
 Сполучене Королівство
Діяльність фізик, викладач університету, кристалограф
Alma mater коледж Святого Джонаd
Галузь геологія
Заклад Кембриджський університет
Членство Лондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Туринська академія наук[2]
Нагороди

Життєпис ред.

Вільям Геллоуз Міллер народився в 1801 році в Веліндрі поблизу міста Лландовері в Кармартенширі в Вельсі. Він навчався в Сент-Джонс коледжі (Кембридж), який успішно закінчив у 1826 р. з відзнакою як п'ятий дискутант[3]. Став стипендіатом коледжу у 1829 році, протягом кількох років був викладачем коледжу. За цей час опублікував наукові праці з гідростатики та гідродинаміки[4]. Пізніше зацікавився кристалографією, якій приділяв особливу увагу. 1932 року визнаний ad eundem Оксфордським університетом.

1832 року у віці 31 рік Міллер замінив професора Вільяма Хівела на посаді професора мінералогії[5]. Цю посаду займав до 1880 року.

Створив систему позначень кристалографічних площин і напрямків, відому як індекси Міллера. 1839 року опублікував свою головну роботу з кристалографії[6].

Міллер був головним ініціатором реформування стандартів довжини та ваги [5] після пожежі парламенту, яка в 1834 р. знищила старі стандарти, які зберігалися в палаті парламенту. Він був членом комітету, а також Королівської комісії з нагляду за створенням цих стандартів[3].

1844 року Вільям Геллоуз Міллер одружився з Герріет Сюзан Мінті. Помер в 1880 році в Кембриджі.

Визнання і відзнаки ред.

За визначні наукові досягнення здобув міжнародне визнання й удостоївся багатьох відзнак.

Почесний член:

Відзнаки[3]:

На честь Вільяма Міллера названо мінерал мілерит.

Вибрані праці ред.

Примітки ред.

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б в г д www.accademiadellescienze.it
  3. а б в «Miller, William Hallowes (MLR820WH)». A Cambridge Alumni Database. University of Cambridge. https://venn.lib.cam.ac.uk/cgi-bin/search-2018.pl?sur=&suro=w&fir=&firo=c&cit=&cito=c&c=all&z=all&tex=MLR820WH&sye=&eye=&col=all&maxcount=50
  4. William Hallowes Miller. The Elements of Hydrostatics and Hydrodynamics(1831).https://books.google.ca/books?id=Z1DoueyYuGsC&pg=PA1&dq=William+Hallowes+Miller#v=onepage&q&f=false
  5. Професори мінералогії Кемриджського університету. https://venn.lib.cam.ac.uk/Documents/acad/lists/P.html [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  6. William Hallowes Miller. A Treatise on Crystallography, 1839. https://books.google.ca/books?id=MDcAAAAAQAAJ&pg=PA1&dq=William+Hallowes+Miller#v=onepage&q=William%20Hallowes%20Miller&f=false

Джерела ред.

  • Miller, William Hallowes // Енциклопедія Британніка(англ.).
  • Encyclopaedia of Wales; University of Wales Press; 2008; page 627.
  • Holger Krahnke: Die Mitglieder der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen 1751–2001 (= Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Philologisch-Historische Klasse. Folge 3, Bd. 246 = Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften in Göttingen, Mathematisch-Physikalische Klasse. Folge 3, Bd. 50). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2001, ISBN 3-525-82516-1, S. 169.