Вільна Україна (газета)

Ві́льна Украї́на — самвидавна газета, що виходила у березні-квітні 1989 року в Дрогобичі. Перший і єдиний номер газети був надрукований у Вільнюсі в квітні 1989 року накладом 5000 примірників. Одна із перших масових самвидавних газет України радянського періоду.

Видавці газетиРедагувати

Видавцями газети була група студентів Дрогобицького педінституту та Львівського університету імені Франка формально не об'єднаних в організацію, хоча в шапці газети значиться, що вона є органом організації «Молода Україна».

До групи входили: Андрій Степанов, Руслана Горін, Руслана Оркуш, Віра Сліпецька, Богдан Чайка, Володимир Кравець, Олесь Пограничний.

Історія виданняРедагувати

Ініціатором видання був студент факультету іноземних мов Дрогобицького педінституту Андрій Степанов.

Основний корпус матеріалів «Вільної України» становили машинописні просвітницькі статті львівських дослідників та науковців з середовища Товариства Лева, Товариства Української мови та УГС. Редакційну статтю від руки написали Андрій Степанов та Руслана Горін у поїзді дорогою у Вільнюс. Газета друкувалась на ротапринті у вільнюському Інституті напівпровідникової фізики АН Литовської РСР. Контактною особою у цьому інституті була пані Регіна.

Як згадував Андрій Степанов: «Коли ми приїхали до Вільнюса, то зустріч з пані Регіною відбувалася у Вільнюській римо-католицькій катедрі. Ми вдавали, що молимося, а потім під час короткої розмови з пані Регіною передали макет…»

Історія доставки видання в УкраїнуРедагувати

Двічі до Вільнюса за газетою їздили члени групи, але через слідкування (або загрозу слідкування) із боку КДБ газету не вдавалось отримати й доставити в Дрогобич. Лише за третьою спробою, у п'ятницю 20 квітня 1989 року, газету було доставлено у Дрогобич. Привіз її студент факультету журналістики Львівського університету Олесь Пограничний (на той час вже виключений зі ЛДУ). Звідси газета почала розповсюджуватися Україною.

Справа КДБ щодо газетиРедагувати

На підставі Доповідної записки голови КДБ УРСР Миколи Голушка «О распространении в г. Львов самодеятельной газеты» було заведено справу (інв. № 2805, фонд 16, в трьох томах на 223 сторінках)[1]

Наступних чисел газети Вільна Україна група не випускала.

Частина учасників групи увійшла до Студентського братства «Каменяр» Дрогобицького педагогічного інституту.

ПриміткиРедагувати

  1. Документи СБУ, які вона називає секретними (СКАНИ). Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.