Вілька Кунинська

Вілька Кунинська
Країна	Україна
Часовий пояс	UTC+2
	Вілька Кунинська Вілька Кунинська (Україна)

Вілька Кунинська — колишнє село на території Яворівського району Львівської області.

Історія ред.

Засноване до 1665 року^[1]. В селі діяла парафіяльна мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована 1905 року та належала до Жовківського деканату Перемиської єпархії УГКЦ та каплиця Пресвятої трійці, священиком був Семен Крут^[2].

В «Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських» подається наступна інформацію про Вільку Кунинську^[3]:

Вілька Кунинська (пол. Wólka Kunińska) — село у Жовківському повіті, 21 км на захід від повітового суду в Жовкві, 14 км на південний-захід від пошти в Добросині. На північний-схід і схід лежить Кунин, на південь і південний-захід лежить Вишенька Мала (городоцький повіт), на північ Магерів (Рава-Руський повіт). В північній частині села утворюється потік Деревенька — притока Свині (який також у верхній течії називається Свиня) і пливе на схід. Власність менша має орної ріллі 369, лугів і городів 16, пасовищ 101, лісу 4 морги. В 1890 році було 63 будинки, 383 жителі в гміні. (349 греко-католиків, 12 римо-католиків, 22 ізраеліти; 370 русинів, 5 поляків, 8 інших народностей). Парафія римо-католицька в Жовкві, греко-католицька на місці, Жовківського деканату. В селі є дерев'яна церква, з якою пов'язана легенда про те, що під час татарського нападу татари вирубали отвір у східних дверях, який люди показують донині

.

На 1 січня 1939 року у селі мешкало 450 осіб — 440 українців та 10 євреїв^[4].

Примітки ред.

↑ Смерека Б. В. Населення ліквідованих сіл на території Яворівського полігону (XVI — перша половина XX ст.) / Б. В. Смерека // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2017. — Вип. 48. — С. 27—32.
↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936. — Перемишль : Накладом греко-католицької консисторії, 1936. — С. 47.
↑ Wólka Kunińska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 853. (пол.)
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 105.

Джерела ред.

Wólka Kunińska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 853. (пол.)

[1] Смерека Б. В. Населення ліквідованих сіл на території Яворівського полігону (XVI — перша половина XX ст.) / Б. В. Смерека // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2017. — Вип. 48. — С. 27—32.

[2] Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936. — Перемишль : Накладом греко-католицької консисторії, 1936. — С. 47.

[3] Wólka Kunińska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 853. (пол.)

[4] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 105.

[1]

[2]

[3]

[4]