Вільгельміна Лаґерхольм

Вільгельміна Катаріна Лаґерхольм (швед. Wilhelmina Catharina Lagerholm) (25 березня 1826 Еребру, провінція Нерке, Швеція — 19 червня 1917 Стокгольм) — шведська художниця, фахівчиня з жанрового та портретного живопису, фотографка. Членкиня Академії мистецтв з 1871 року.

Вільгельміна Лаґерхольм
швед. Wilhelmina Catharina Lagerholm

Народження 25 березня 1826(1826-03-25)[1]
Еребру
Смерть 19 червня 1917(1917-06-19)[2] (91 рік)
  Стокгольм, Швеція[3]
Поховання Nikolai cemeteryd[4]
Країна  Швеція
Жанр Портрет, жанровий живопис, фотомистецтво
Діяльність фотографка, художниця
Член Шведська королівська академія вільних мистецтв
Роботи в колекції Національний музей Швеції

CMNS: Вільгельміна Лаґерхольм у Вікісховищі

Життєпис ред.

Вільгельміна Лагерхольм народилася в родині землеміра Нільса Лагергольма та Анни Елізабети Екман.

Вивчала мистецтво у Стокгольмі, Парижі та Дюссельдорфі і стала досвідченою портретисткою.

Вільгельміна Лагерхольм померла 19 червня 1917 року в Стокгольмі. Похована на Нікольському кладовищі в Еребру.

Художня діяльність ред.

З 1862 по 1871 рік працювала фотографкою у Еребру, потім переїхала в Стокгольм, де спеціалізувалася на портретному та жанровому живописі.

Після перших епізодичних вправ у живописі в Стокгольмі у Фердинанда Фагерліна, отримала стипендію та можливість подорожувати і вивчати живопис у Парижі (1856—1858) в майстернях Тома Кутюра і Жана-Батіста-Андж Тіссьє (Jean-Baptiste-Ange Tissier). В кінці стипендіальної відпустки прибула в Дюссельдорф до свого першого вчителя Фагерліна. Спочатку її привернув портретний живопис, але з часом Лагерхольм захопилася жанровими творами, особливо фігурами жінок у національних костюмах XVII століття. Її робота «Стара історія» 1876 року експонується в Національному музеї Швеції (Стокгольм).

У 1862 році Лагерхольм вирішила відійти від живопису і відкрила власну фотостудію у Еребру, де працювала фотохудожницею з 1862 по 1871 рік. У ці роки здійснила декілька поїздок в Дюссельдорф до художника-портретиста Карла Зона[5], а також в Париж і Копенгаген для удосконалення світлин. З часом поїздки для вивчення живопису стали частішими.

У 1871 році прагнення займатися живописом перемагає і Лагерхольм закриває фотостудію у Еребру і переїжджає в Стокгольм. Там вона надзвичайно інтенсивно і продуктивно працює як художниця портретнонр та жанрового живопису.

У Швеції її пам'ять пов'язана, як однієї з перших художниць і фотографок країни, поряд з Еммою Шенсон в Упсалі, Гільдою Селін[en] в Мальме і Розалі Семан[en] у Стокгольмі.

Роботи ред.

Примітки ред.

  1. http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=16750
  2. http://www.oxfordartonline.com/benezit/view/10.1093/benz/9780199773787.001.0001/acref-9780199773787-e-00103003
  3. Зведений список імен діячів мистецтва — 2008.
  4. https://www.svenskagravar.se/search?ShowFilters=False&Query=Wilhelmina+Lagerholm&ParishId=&GraveNumber=&BirthDate=&DeathDate=&BurialDate=&OrderByDesc=False&OrderBy=Svenskagravar.se.
  5. Bettina Baumgärtel, Sabine Schroyen, Lydia Immerheiser, Sabine Teichgröb: Verzeichnis der ausländischen Künstler und Künstlerinnen. Nationalität, Aufenthalt und Studium in Düsseldorf. In: Bettina Baumgärtel (Hrsg.): Die Düsseldorfer Malerschule und ihre internationale Ausstrahlung 1819—1918. Michael Imhof Verlag, Petersberg 2011, ISBN 987-3-86568-702-9, Band 1, S. 434.
    Беттина Баумгёртель, Сабина Шройен, Лидия Иммерхайзер, Сабина Тайхгрёб: Список зарубежных художников. Национальность, жизнь и учёба в Дюссельдорфе. В книге: Беттина Баумгёртель (ред.): Дюссельдорфская школа и ее международное влияние 1819—1918. Изд-во Михаэль Имхоф, Петерсберг, 2011, том 1, стр 434. (нім.)

Посилання ред.