Вілья-Бальєстер

місто у провінції Буенос-айрес, Аргентина
(Перенаправлено з Вілла Баллестер)

Вілья-Бальєстер (ісп. Villa Ballester) — місто округу Хенераль-Сан-Мартін провінції Буенос-Айрес, Аргентина. Складова частина Великого Буенос-Айреса. Засновано місто 26 жовтня 1889 р. У місті Вілья-Бальєстер знаходиться однойменна станція залізниці ім. Мітре, яка поєднує населений пункт зі столицею..

Вілья-Бальєстер
ісп. Villa Ballester

Vista Ballester.jpgцентр Вілья-Бальєстер
Основні дані
34°31′ пд. ш. 58°32′ зх. д. / 34.517° пд. ш. 58.533° зх. д. / -34.517; -58.533Координати: 34°31′ пд. ш. 58°32′ зх. д. / 34.517° пд. ш. 58.533° зх. д. / -34.517; -58.533
Країна Flag of Argentina.svg Аргентина
Регіон Буенос-Айрес
Засновано 26 жовтня 1889
Населення 35 301
Агломерація Великий Буенос-Айрес
Висота НРМ 26 ± 1 м
Назва мешканців ballesterense
Телефонний код (+54) 011
Часовий пояс UTC−3 (Аргентина)
GeoNames 3427467
Поштові індекси B1653
Міська влада
Мер міста Фернандо Адріан Морейра
Вебсторінка sanmartin.gov.ar
Мапа


CMNS: Вілья-Бальєстер у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Педро Бальєстер
 
Костел Богородиці Мерсед

Педро Бальєстер (4 грудня 1849 — 5 вересня 1928) розпочав закладку міста в пізні 1880-тих рр. на території, якою володіла його родина. Головною складовою успіху нового міста була лінія залізниці, яка забезпечила швидке сполучення з Буенос-Айресом. Місто було названо на честь партнерства комерсантів Педро Бальєстера та Гільєрмо Лакросе «Громада Вілья Бальєстер».

Після Першої світової війни Вілья-Бальєстер була маленьким німецьким містечком, але 1950 р. тут осіло багато вихідців з СРСР. Отож виникла потреба у православному храмі. Спочатку храм св. Сергія Радонезького містився у приватному будинку, але згодом його розмістили на терені маєтку російського генерала-емігранта Шварца. Цю ділянку у парку подарувала вдова — генеральша. Будівничим та почесним старостою і регентом хору був князь Михайло Горчаков, який сам возив тачкою цеглу. Храм не зберігся[1][2].

Українські акцентиРедагувати

В місті розташовувалася православна церква св. Володимира, образи та полотна для якої написав колишній київський архітектор та художник Микола Шехонін.

1938 р. тут придбав невелику садибу з будиночком на три кімнати український художник Віктор Цимбал, де прожив багато років з дружиною Тетяною Михайлівською-Цимбал — діячкою українського громадського руху в Буенос-Айрес[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Малаков, Дмитро (2017). Архітектор Шехонін. Три епохи (українська). Київ: Кий. с. 320 с. 
  2. а б Вілла Баллестер. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.