Вікіпедія

Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЖАЛУВАНА ГРАМОТА ЧОРНОМОРСЬКОМУ КОЗАЦЬКОМУ ВІЙСЬКУ 1792

< Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України

ЖАЛУВАНА ГРАМОТА ЧОРНОМОРСЬКОМУ КОЗАЦЬКОМУ ВІЙСЬКУ 1792 — юрид. акт, підписаний рос. імп. Катериною II 30 черв. 1792, в якому були відзначені заслуги Чорноморського козацького війська (ЧКВ) у російсько-турецькій війні 1787—1791 та проголошувалося, що війську надаються «острів Фанагорія з усією землею, яка лежить на правому боці річки Кубань, від гирла її до Усть-Лабінського редуту, так щоб, з одного боку, річка Кубань, а з другого — Азовське море до Єйського городка були кордонами військової землі». (Островом Фана-горія у грамоті було названо п-ів Тамань.) На підставі даної грамоти ЧКВ переселилося 1792— 94 на Кубань. Напередодні переселення козац. військо за рішенням царського уряду було оселено на тер. між Пд. Бугом і Дністром. Ще в квіт. 1790 кн. Г.Потьомкін пообіцяв чорномор. козакам, що вони одержать Кінбурнську «сторону», Єнікальську округу (див. Єнікале) і п-ів Тамань. Водночас він подарував їм свої власні рибні ловлі на Тамані. Тим часом захоплення поміщиками земель між Пд. Бугом і Дністром виявило непевність тамтешнього становища ЧКВ. Тоді військ. старшина вирішила переселити козаків на вільні кубанські землі, де планувала відродити традиції Запорозької Січі. Для огляду та опису цих земель було відряджено групу козаків на чолі з М.Гуликом, а невдовзі депутація ЧКВ на чолі з А.Головатим вирушила до м. Санкт-Петербург просити для себе кубанські землі. Цей намір козаків частково збігся з планами царського уряду перемістити ЧКВ на ще незалюднені кубанські землі, де треба було захищати рос. кордон від черкесів. Переселення козаків на Кубань також полегшувало покріпачення (див. Кріпацтво) селян в Україні, де поміщики скаржилися на втечі селян до ЧКВ. Катерина II підтримала ініціативу козаків і плани уряду й підписала Жалувану грамоту. Війську було доручено боронити кордон від нападів «закубанських народів». На витрати війську щорічно із держ. скарбниці видавалося 20 тис. рублів. Жалувана грамота визначала штати та щорічну платню чинам ЧКВ, обмежувала традиційні козац. вольності, підпорядкувала ЧКВ царській адміністрації.

Література

ред.
  • Короленко П.П. Черноморцы. СПб., 1874;
  • Дмитренко И.И. Сборник исторических материалов по истории Кубанского казачьего войска, т. 2. СПб., 1896;
  • Щербина Ф.А. История Кубанского Казачьего Войска, т. 1. Екатеринодар, 1910;
  • Голобуцкий В.А. Черноморское казачество. К., 1956; Хрестоматия по истории Кубани: Документы и материалы, Ч. 1. Краснодар, 1975.

Джерела

ред.

Автор: А.М. Авраменко.; url: http://history.org.ua/?termin=Zhaluvalna_gramota_viysku_1785; том: 3

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія_історії_України/Статті/ЖАЛУВАНА_ГРАМОТА_ЧОРНОМОРСЬКОМУ_КОЗАЦЬКОМУ_ВІЙСЬКУ_1792&oldid=36332981