Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДИРХЕМ, дирхам, диргем

ДИРХЕМ, дирхам, диргем — 1) срібна монета Дамаського, згодом Багдадського халіфату, запроваджена в обіг наприкінці 7 ст. (бл. 692—696). Початково вага Д. становила 3,9 г металу 960-ї проби срібла, а вартість — 1/10 динара. Згідно з канонами ісламу на монеті вміщено написи — цитати з Корану, дату емісії (за мусульманським літочисленням), місце карбування, а згодом — імена монетних сеньйорів (халіфів або їх намісників) (зображення відсутні). Ці Д. часто називають куфічними (куфі — особливий стиль письма, що виник у військ. таборах аль-Куфа (нині м. Ель-Куфа) та аль-Басра (нині м. Басра, обидва в Іраку) наприкінці 7 ст.). Завдяки значним масштабам та високій якості карбування Д. поширилися на всій тер. Араб. халіфату та в сусідніх країнах. Період найбільшого поширення Д. — поч. 9 — серед. 10 ст. В цей час вони були в ужитку в д-вах Зх., Пн. та Сх. Європи, в т. ч. й на укр. землях. На грошовому ринку Київської Русі використовувалися цілі Д. (ногати та куни), а також їх фрагменти (резани та вивериці), про що свідчать пам’ятки давньорус. літописання та монетні скарби. На поч. 11 ст. зменшення масштабів карбування Д., а також псування їх скоротили наплив цих монет на укр. землі. Однак аж до кін. 12 ст. Д. продовжували відігравати помітну роль у процесі грошового обігу;

2) срібна монета Золотої Орди вагою 1,4—1,5 г, що емітувалася наприкінці 12 — поч. 15 ст. Подібно до куфічних Д. зображення на золотоординських монетах відсутні, а вміщено лише інформацію про дату та місце карбування, а також імена правителів. Незначна кількість цих Д. перебувала на грошовому ринку укр. земель у 14 — на поч. 15 ст.

Література

ред.
  • Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1971;
  • Зварич В.В., Шуст Р.М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль–Львів, 1998.

Джерела

ред.

Автор: Р.М. Шуст.; url: http://history.org.ua/?termin=Dyrkhem; том: 2