Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Васильків

ВАСИЛЬКІВ

місто обл. підпорядкування Київ. обл., райцентр. Розташов. на лівому березі р. Стугна (прит. Дніпра). Залізн. станція. Нас. 39,7 тис. осіб.

Уперше згадується в «Повісті временних літ» як Василів (див. 2-ге значення) під 988 і 996 і безпосередньо пов’язується з біографією кн. Володимира Святославича. Згодом місто уславилося як батьківщина святого Феодосія Печерського. В давньорус. часи через Василів проходив шлях з Києва на Галичину та ін. зх. області д-ви. В 12 ст. місто зараховувалося до найбільших «пригородів» Київської землі. 1157 змінюється його назва на сучасну в зв’язку з іменем кн. Василька Юрійовича.

З 16 ст. В. згадується як маєтність Києво-Печерського монастиря (див. Києво-Печерська лавра). В серед. 17 ст. – сотенне місто Київського полку. 1654 його проїздом відвідав антіохійський патріарх Макарій (його син Павло Алеппський залишив яскравий опис в.). За «Вічним миром» 1686 в. разом з Києвом закріплюється за Рос. д-вою. У 18 ст. В. є укріпленням та митною заставою на кордоні з Польщею. Зона активності гайдамаків (див. Гайдамацький рух). Від 1797 в. – повітове місто Київ. губ. в. – один з центрів декабристського руху в Україні.

У в. квартирував Черніг. піх. полк, яким командували 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0С.Муравйов-Апостол та М.Бестужев-Рюмін. У в. розпочалося Чернігівського полку повстання. У Васильківському пов. зародився антикріпосницький рух, відомий як «Київська козаччина» 1855. Значну частину нас. міста в цей час складали євреї (1897 – з 13 132 жителів 5156 євреї).

У 19 – на поч. 20 ст. В. відомий також своїм гончарним промислом.

За часів української революції 1917–1921 тут прокотилися численні повстанські рухи. 1919 у місті відбувалися єврейс. погроми.

Від 1923 – райцентр Київської округи, від 1932 – Київ. обл. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 в. – один з рубежів рад. оборони Києва у лип.–верес. 1941, а також оборони гітлерівських військ наприкінці 1943.

Архіт. пам’ятки: собор святих Антонія і Феодосія (1756–59); Свято-Миколаївська церква (1792); адм. будова (1817). Пам’ятний знак на честь повстання Черніг. полку (1976).

Література

• Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. К., 1864; ІМіС УРСР. Київська область. К., 1971.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Д.С. Вирський.; url: http://history.org.ua/?termin=Vasylkiv_mst; том: 1