Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІСКРИЦЬКІ
ІСКРИЦЬКІ — козац.-старшинський, згодом дворянський, рід на Чернігівщині, що походить з Правобережної України. Бере початок від козака Михайла, який був одружений з сестрою гетьмана П.Тетері Євою. Його син Василь — полковник польс.-козац. війська, димерський стражник, ротмістр при Яні III Собеському (1690 король вів за його посередництва переговори з І.Мазепою), польс. резидент при І.Мазепі (1696). Василь та його брат Кирило були 1659 нобілітовані (див. Нобілітація) польс. королем як «заслужония козацкіе товарищи». Дочка Василя Уляна — дружина Д.Апостола. Син Василя Григорій переселився на тер. Сумського полку, був сотником, загинув у сутичці з загоном К.Булавіна. Мав трьох синів — Василя — хорунжого Сум. полку, Івана — підпрапорного Сум. полку, Петра — бунчукового товариша (1721), суразького земського суддю (1768), предводителя дворянства Стародубського полку. 1732 Д.Апостол подарував останньому кілька маєтностей у Мглинській сотні цього полку. Наприкінці життя Петро Григорович став великим землевласником — 1771 залишив у спадок трьом синам 2500 селян. Його син Андрій Петрович — бунчуковий товариш, суразький повітовий суддя (1783), 13 груд. 1800 пожалуваний родинним гербом рос. дворянства. Григорій Петрович — секунд-майор (1742), новгород-сіверський губернський предводитель дворянства (1783—88). Михайло Петрович — секунд-майор, депутат Дворянських депутатських зборів Суразького пов. (1783). Серед І. були не тільки військовослужбовці, чиновники, а й політ. діячі: Дем’ян Олександрович — декабрист, Михайло Андрійович — чл. 2-ї і 3-ї Держ. дум (див. Державна дума Російської імперії) від Чернігівської губернії.
І. були пов’язані з такими родинами, як Тетері, Єсимонтовські, Миклашевські, Забіли, Апостоли. Володіли селами Дроков, Далисичи, Курчичі, Ветлівка, Косичі, Слище, Іскриця, Овчинець, Велюхани, Росль, Михайловка та ін. маєтностями (нині ч. території Брянської обл., РФ).
Герб І. — на блакитному щиті срібна стріла, встромлена в землю, варіант — на жовто-блакитному щиті у нижній частині те саме зображення, а у верхній — герб Російської імперії з вензелем імп. Павла I на грудях орла.
І. числяться в 6-й ч. Родовідної книги Черніг. губернії як «древние, благородные дворянские роды». В Чернігівському історичному музеї зберігаються автографи Петра Григоровича Іскрицького.
Література
ред.- Модзалевский В. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910;
- Лукомский В., Модзалевский В. Малороссийский гербовник. К., 1993.
Джерела
ред.- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
Автор: І.М. Ситий.; url: http://history.org.ua/?termin=Iskrycki; том: 3