Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Село
На разі є 4 статті про села, причислені до Добрих, з 3 регіонів України
|
Ця сторінка мусить мати не обов'язковий, а лише рекомендаційний характер, покликана допомогти користувачу написати статтю про село, запропонувати певний алгоритм та структуру, вказати на основні проблеми, подати зразок.
Типологія українських сіл:
- хутір, село, колишнє містечко…
- за розташуванням: приміське, периферійне.
- за географією: гірське, поліське, степове, лісостепове…
- українські села у складі України, або ж у складі інших держав у межах Української етнічної території; етнічні анклави України.
Число сіл:
- населених пунктів зі статусом село в Україні: 27180
- населених пунктів зі статусом селище в Україні: 1305. Разом селищ і сіл: 28485
- усіх сільських населених пунктів, разом з ліквідованими, в межах сучасної України:
- українських сіл в Україні:
- сіл національних меншин в Україні:
- болгарських —
- кримськотарських —
- угорських —
- румунських —
- молдовських —
- старообрядницьких (липованських) —
- українських сіл за межами України:
- Придністров'я:
- Мармарощина:
- Південна Буковина:
- Пряшівщина:
- Бесарабія:
- колишніх українських сіл за межами України:
- Польща:
- Білорусь:
- Росія:
- сіл з українською меншістю за межами України:
- українських сіл (хуторів) на поселеннях:
- Сірий Клин -
- Жовтий Клин -
- Зелений Клин -
- Канада -
- Аргентина -
- Бразилія -
Структура і зміст статей ред.
Нижче подається щонайповніший перелік можливих розділів і назв розділів.
Найоптимальніша структура: розділ 2-ого рівня → розділ 3-ого рівня.
Кожен розділ описаний за таким планом:
- Пояснення — синьою письмівкою
- Зразок — звичайний текст в рамці
- Застереження — червоною письмівкою
- Джерела — в правому нижньому куті розділу
Вступна частина і картка
Про те, як заповнювати картку: Шаблон:Село/Документація.
Назва ред.
У цьому розділі подаємо інформацію про походження сучасної та про попередні назви, час і обставини перейменування села тощо.
Легенди та перекази про походження назви можна подавати лише у тому випадку, якщо такий матеріал поміщений у авторитетних джерелах.
Географія ред.
У цьому розділі подаємо фізико-географічну характеристику села.
Фізико-географічне положення має багато аспектів, але зосередитися потрібно, по-перше, на тих, які важливі (особливі) для села, по-друге, які описані у авторитетних джерелах.
Розташування ред.
Відстані до найближчих НП, а також до адміністративних центрів — районного, обласного і столиці.
Використовуйте шаблон {{Розташування}}
Основні джерела:
Рельєф ред.
Форми рельєфу — для гірських сіл — навколишні гори, для степових — балки і яри, для поліських — болота тощо.
Ґрунти ред.
Водна система ред.
Як правило, село лежить на березі однієї річки, часто в межах села є невеликі потоки, які впадають в цю річку. Часто на річках будують ставки.
Клімат ред.
Село може лежати у помірно континтельному, або субтропічному (Південний берег Криму) кліматичному поясі.
Використовуйте шаблон {{Кліматограма}}
Основні джерела:
- en.climate-data.org/ Є відомості про клімат практично усіх НП України
Фауна і флора ред.
Екологія ред.
Екологічні проблеми.
Природоохоронні території (якщо про них не написано у розділі «пам'ятки»).
Місцевості ред.
Частини, «кути», хутори, вулиці села.
Основні джерела:
- Словник мікротопонімів і мікрогідронімів північно-західної України та суміжних земель;
Історія ред.
Археологічні знахідки ред.
Або ж дописемний період. Усе, що було в історії до першої писемної згадки, відомо лише з археологічних досліджень та наукового опрацювання (осмислення) археологічного матеріалу.
Основні джерела:
- Енциклопедія Трипільської цивилізації. В кінці ІІ-го тому є реєстр всіх пам'яток Трипільської культури в Україні з посиланнями на деякі подальші джерела.
Княжий період ред.
Тобто, період Київської Русі та удільних князівств. Як правило, історичних свідчень з цього періоду дуже мало. Більшість перших писемних згадок про навіть найстаріші села України походять з польсько-литовсього періоду - 15 століття.
Польсько-литовський період ред.
Угорське королівство ред.
Для Закарпаття.
Московщина ред.
Для північно-східної України.
Хмельниччина ред.
Якщо в селі відбувалися важливі для перебігу війни події, або ж якщо є багато інформації щодо участі місцевого населення у війні.
Гетьманщина ред.
Лише для НП, котрі входили до складу Гетьманшини. До якої сотні, якого полку входило село. Для більшості сіл на Лівобережжі адміністративний устрій не мінявся від 1649 до 1781 року (було утворено намісництва, полки було замінено на повіти, а сотні на волості). При цьому, перші відомості про більшість сіл на Лівобережжі походять саме з періоду середини 17 — 18 століття.
Російський період/Австрійський період ред.
Основні джерела:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885.;
- Географічний словник Королівства Польського;
Українська революція ред.
Насичений на події період. Можна описати:
- хронологія змін влади;
- основні битви (якщо такі були);
- вихідці з села, які брали участь в національно-визвольних змаганнях тощо.
Міжвоєнний період/Радянський/Польський/Румунський/Угорський період ред.
Голодомор ред.
В Україні було 3 голодомори: 1921–1922, 1932-33 і 1946 рр. Якщо є достаньо інформації про всі три, створюємо окремі розділи для кожного. На разі, найкраще висвітлено саме Голодомор 1932–1933 років, про інші два джерел значно менше. Для Зх. України, в якій не було Голодомору, у цьому розділі може бути інформація про допогу місцевих селян українцям за Збручем, або ж про втікачів від Голодомору з-за Збруча (найбільше таких було на Тернопільщині та Рівненщині).
Репресії ред.
Якщо село зазнало особливо тяжких репресій в міжвоєнний період.
Пацифікація ред.
У окремих селах Зх. України пацифікація пройшла дуже жорстоко.
Колективізація ред.
Часто розділи про голодомор і колективізацію можна об'єднати.
Друга світова війна ред.
- Дата початку і закінчення німецької окупації
У радянських довідниках та енциклопедіях зазвичай подають інформацію про кількість місцевих мешканців, які воювали в Червоній Армії. Для Зх., Пн. і Центр. України характерна участь в УПА, а також ОУН.
Повоєнний період ред.
Основні джерела:
- Історія міст і сіл УРСР;
Незалежна Україна ред.
У цьому розділі подаємо загальні тенденції в розвитку села, але не деталізуємо. Усі деталі у інших розділах, адже йдеться про сучасний період.
- результати референдуму 1991;
- події Помаранчевої революції;
- події Євромайдану;
- війна на Сході України.
Місцеве самоврядування ред.
Політична ситуація ред.
- результати виборів
- місцеві осередки політичних партій, політичні рухи
- місцева влада (детальніше про місцеву владу пишемо у статтях про органи місцевого самоврядування - сільські, селищні та міські ради)
Населення ред.
- Чисельність, густота населення.
- Національний склад: Багатонаціональне, мононаціональне. Єврейська громада, якщо така була в минулому (передусім для Поділля, Галичини, Волині, Буковини).
- Мовний склад.
- Історична динаміка.
- Вікова структура.
- Статева структура.
- Еміграція.
- Імміграція.
- Освіченість.
- Тривалість життя.
- Шлюбність, розлучуваність.
- Смертність.
- Народжуваність.
Може бути, що село вимерло, але ще не зняте з обліку.
Зразок 1. Шевченкове (Кілійський район). Велике, українське, мононаціональне, одномовне село. Шевченкове є найбільшим селом Кілійського району. Чисельність населення станом на 1 січня 2011 рік склала 5 620 чоловік. Природний приріст — 29 чоловік, міграційний — 13 чоловік. Національний склад населення відносно однорідний, з переважаючою більшістю українців — 5 114 чол. (91% загальної чисельності), 6% росіян та 3% молдован, гагауз, циган, представників інших національностей. У розмовній мові переважає суржик, особливістю якого є поєднання української граматики і фонетики із змішаною російсько-українською лексикою. Чисельність працездатного населення — 2 799 чол. (49,8% від всього населення), зокрема 1 590 жінок і 1 209 чоловіків. Чисельність безробітних — 948 чол. — 33,9% працездатного населення. Значна частина економічно активного населення зайнята в сільському господарстві. |
Зразок 2.
|
Основні джерела:
- Матеріали перепису населення 2001 року
Мовні особливості ред.
Матеріали діалектологічних експедицій. Для сіл з численною іншомовною спільнотою, матеріали діалектологічних експедицій та досліджень мови цього села.
Село може бути:
- в середовищі ареалу певного говору, або ж
- на порубіжжі говорів.
Для села може бути властива певна особлива говірка, або ж в населеному пункті може побутувати спільна говірка для цілого куща сіл.
Основні джерела:
- Атлас української мови
- Лексика:
- Наддністрянський регіональний словник;
- Словник західополіських говорів;
- Москаленко. Словник діалектизмів Одещини. 1958
- Онишкевич. Словник бойківського говору. 1984
Економіка ред.
Сільське господарство ред.
Промисловість ред.
Торгівля та послуги ред.
Транспорт ред.
Основні транспортні магістралі.
Вокзали, станції.
Маршрутний транспорт.
Зв'язок ред.
Охорона здоров'я ред.
Освіта ред.
- сучасні загальноосвітні середні та дошкільні заклади;
- освітні заклади в минулому
Релігія ред.
- Релігійні громади села та до яких адміністративно-територіальних структур (деканатів, єпархій, благочинь, метрополій тощо) вони належать.
- Релігійне життя в минулому
Культура ред.
Пам'ятки ред.
Пам'ятки архітектури і природи. Скульптури, монументи, пам'ятні хрести тощо. Некрополі. Експонати у фондах музеїв (наприклад, ікони, речі побуту…), які походять з села.
Етнографія ред.
Місцевий побут, звичаї, традиції, обряди.
Фольклор ред.
Матеріали фольклористичних експедицій.
Спорт ред.
Спортивні команди. Стадіони.
Відомі люди ред.
Примітки ред.
Література ред.
Сучасність, Персоналії, Цікаві факти, Як добратися, Що цікавого
ред.
Таких розділів, чи назв розділів слід уникати.
«Сучасність» — стаття про село у поточному вигляді подає сучасний його стан. Якщо ж ви хочете коротко подати загальну характеристику, то краще так і назвати «Загальна характеристика села». Якщо ж це останній період історії населеного пункту, потрібно конкретизувати, наприклад «Період незалежної України», або ж «Історія села від 1991 року».
«Персоналії» — дослівно означає «енциклопедична стаття про людину», тож грамотніше було би назвати Відомі люди, Відомі вихідці, Особистості тощо.
«Цікаві факти» — Не потрібно зосереджувати у одному розділі, краще всі ці цікаві факти, а розписати у окремих розділах, тоді усю статтю стане читати цікаво.
«Як добратися» і «Що цікавого» — для цього є проєкт «Вікімандри». Вікіпедія — не туристичний путівник.
Стиль статей ред.
Стиль написання статей про села є однією з найактуальніших проблем у Вікіпедії. Передусім мусимо пам’ятати, що:
- У статті про конкретне село мусимо писати конкретно про той населений пункт, а не описувати загальну ситуацію в цілому регіоні, наприклад щодо географії чи історії;
- ..
Ілюстрації ред.
Карти ред.
Фотографії ред.
Фотографії об'єктів, якщо такі є:
- загальна панорама
- церква (церкви)
- зовнішній загальний вигляд
- інтер'єр
- школа
- народний дім (клуб)
- сільська рада
- центральна вулиця, майдан
- замок, палац (руїни, або ж місце, де він був)
- бібліотека
- ФАП
- відділення зв'язку
- захід, дійство, акція в селі (наприклад, святкування Меланії, Вертеп, випускний в школі, літургія тощо)
- пам'ятники, меморіальні дошки, пам'ятні знаки, символічні могили (усі, без виключення)
- поховання видатних людей
- пам'ятки природи
- інші цікаві об'єкти
Примітка: Часто більшість об'єктів соціальної сфери знаходяться в одному приміщенні (одній будівлі)
Фотографії повинні мати енциклопедичний характер. Не так важлива якість та художнє виконання світлини, як її інформативність. Хоча, звісно якісні фотографії Вікіпедії не зашкодять.
Відеоматеріали ред.
Місцевий традиційний народний обряд: наприклад Маланка, весілля (тільки традиційне), Коляда тощо..
Історична подія: наприклад, повалення пам'ятка Леніну, відкриття школи, освячення церкви, відкриття пам'ятника Шевченку тощо..
Аудіоматеріали ред.
Місцевий фольклор