Вікіпедія:Вікізустрічі/157

Субота 1 листопада шоста Вікіекспедиція Чернігівщиною ("Мена")

Учасники:

Romanmagic, Nickispeaki, Леонид Ильич, Vichkan Zoryana, Max goptar

Короткий опис маршруту та мета експедиції:

Менський зоопарк та села Менського району.

Їхати будемо туди й назад автомобілем. О 8-00 збір. О 17-00 назад.

Маршрут: Чернігів - Стольне - Волосківці - Мена (місто)+зоопарк - Чернігів. --Nickispeaki (обговорення) 02:17, 20 жовтня 2014 (UTC)

Фотозвіт

• 
  На почин. ;-)
• 
  Дерев’яна школа у Волосківцях
• 
  у гончарній майстерні
• 
• 
  все, що лишилося від недобудованого спорткомплексу з басейном...
• 
  Річка Думниця
• 
  парк культури
• 
  стіна колишнього маєтку
• 
• 
• 
• 
  цьому артефакту більше 100 років - їде до історичного музею в Чернігові
• 
  організатор задоволений - все йде, як треба ;-)
• 
  золота рибка. Тільки не в казці, а в аквіріумі зоопарка у Мені
• 
• 
• 

Категорія із зображеннями на Вікісховищі - ВСІ ФОТОГРАФІЇ

звіт

У суботу 1 листопада 2014 року пройшла 6-та Вікіекспедиція Чернігівщиною. Ця пройшла Менським районом. Було відвідано 2 села — Стольне та Волосківці і, власне, сама Мена. Спочатку заїхали до Стольного і зрозуміли, що навіть в одне це село можна ще кілька разів приїзджати. Село дуже древнє. Свого часу (до 1923 року) було містечком. Потім, як, на жаль, не одноразово було в СРСР, місто "розжалували" в село. Зараз село поступово занепадає. Колишнього палацу на 120 кімнат графа Безбородька не існує, колгосп-мільйонер розвалився. Готель і краєзнавчий музей зачинені через відсутність відвідувачів. Спортивний комлекс непривітно дивиться розбитими шибками. Хоча, не все так погано - в річці повно риби. Про це розповів пан Олег, місцевий житель, що вчить дітей гончарству. Він же люб’язно зробив нам маленьку екскурсію. Відвідали Парк культури біля річки. Тої, де за годину якось зловили 16 щук. І за годину голими руками наловили відро карасів! ;-) Після завітали до місцевого краєзнавця, колишньої вчительки історії Олімпіади Микитівни. Дізнавшись чимало цікавого про Стольне, заїхали пообідати до пана Олега в гончарну майстерню. Далі — дорога через Волосківці до Мени. У Волосківцях дуже незвична школа — в дерев’яному будинку, якому на вигляд, не менше 100 років. Цікаво, чи можна її внести до реєстру пам’яток?

Ну і головний етап подорожі — відвідання зоопарку загальнодержавного значення в районному центрі Мена. Це єдиний зоорпарк такого роду в Україні. Заснований 1975 року. У закладі знаходяться близько півтисячі тварин 120 видів. Чого тільки варті бурий ведмідь, коли стає на задні лапи; рисі; вовки; леви; пума; бізон; пітони; анаконда; крокодили і балакучий папуга, що при вході відвідувачів кричить: "Прівввєт!", а при виході — "Пока!".

Одним словом, море вражень і багато цікавих фотографій.

Враження учасників

Приходько Микола. Я не часто буваю у зоопарках. Можливо, це другий раз у житті. А перший раз ще був в Києві у дитинстві. Що сподобалося? Ну, майже все — тварини доглянуті і виглядають більш-менш добре (територія прибрана). До деяких можна підійти, погодувати (хоча багато де висять таблички з проханнями цього не робити! ;-0), а деяких мирних, типу овечок, навіть погладити, що я і зробив. :-) Трохи сумно було бачити таких грізних і свободолюбивих тварин, як леви, в клітці. І вовки, до речі, при наближенні до клітки, чомусь відбігали від решітки вглиб клітки. Тому в серцях хотілося, щоб колись вони всі отримали волю і свободу. Розумію, що для більшості це неможливо, хоча б тому, що "одомашнені" звірі тяжко будуть приживатися в дикому світі... Але все ж таки!

Малечі просто "зносило дах" і вони ганяли по зоопарку! Іноді, занадто дражнячи диких хижаків. Хотілося б побачити ще й мавп, але їх, видно, забрали в тепліші місця. На власні очі вперше побачив багато тварин. Бізон виглядає велетенським, наче гора. Перший страх після другої чи третьої клітки перед хижаками проходить, і далі помічаєш, що і вони не дуже переймаються силою-силенною людей. Ще трохи було лячно за одного хлопця напідпитку, що підійшов впритул до клітки з левом і левицями — мабуть, хотів зробити селфі. Левиця навіть махнула кілька разів на нього лапою. Все обійшлося, але ж!

Про Стольне. Це якраз той випадок, коли не чекав! Скільки вже разів чув про древні міста, селища і просто села Чернігівщини, аж тут — БАЦ! Ще одна така перлина. В селі був Палац Безбородька аж на 112 кімнат! Не віриться, їй богу! Але коли ходиш по парку культури (колишній маєток), бачиш дещо з того, що лишилося, і розумієш, що таки багато чого було. Та й колишні хазяєва — не останні люди в тогочасній державі — графи і князі. Мало не в кожному районі Чернігівщини є подібні палаци, є древні міста на нашій прекрасній землі. І ми поїдемо до них, але вже наступного разу. --Nickispeaki (обговорення) 23:15, 4 листопада 2014 (UTC)

Див. також

• Вікіпедія:Вікіекспедиція:«Чернігів — Ріпки — Чернігів» 17 грудня 2013 року
• Перша вікіекспедиція Чернігівським районом
• Друга вікіекспедиція Чернігівським районом
• Третя вікіекспедиція Чернігівським районом
• Четверта вікіекспедиція Чернігівським районом
• П’ята вікіекспедиція Чернігівщиною ("Дрімайлівка")