Вікіпедія:Вибрані статті/Вересень 2005

2004 архів: Січень - Лютий - Березень - Квітень - Травень - Червень - Липень - Серпень - Вересень - Жовтень - Листопад - Грудень
2005 архів: Січень - Лютий - Березень - Квітень - Травень - Червень - Липень - Серпень - Вересень - Жовтень - Листопад - Грудень

Сьогодні субота, 29 лютий 2020; час 12:38 (UTC)

Це архів Вибраних Статей що були розміщені на Головній сторінці. Див. Як створити нову Вибрану Статтю та Голосуйте за нову вибрану статтю.

2 Вересня

Тип Пластинчасті включає в себе лише один вид, Trichoplax adhaerens, тому в типі не виділені класи та ряди, а існує лише одна родина Trichoplacidae. Цей організм ніколи не спостерігався в природі а був вивчений в культурах, що розводяться в акваріумах в усьому світі. Trichoplax adhaerens вперше був знайдений в акваріумі Зоологічного інституту австрійського міста Ґрац у 1883 році. Ще один вид, Trichoplax reptans, було відкрито у 1896 році. Але цей вид ніколи більше не спостерігали з моменту відкриття, тому більшість вчених зараз вважають його виділеним помилково. Вид знайдено в акваріумах по всьому світі. Невідомо, чи є Пластинчасті космополітами (тобто такими, що розповсюджені по всьому світі); втім, вони ведуть настільки потаємний спосіб життя, що їхні різноманітність та розповсюдження можуть бути значно більшими, аніж зараз припускають. Деякі зоологи стверджують, що Пластинчасті представлять собою найдавнішу форму багатоклітинних тварин. Інші ж науковці вважаєють, що ці тварини є модіфікованою формою планули – личинки Кишковопорожнинних, а Placozoa це вторинно спрощені нащадки більш складних попередників (можливо - завдяки перебігу процесу неотенії).


9 Вересня

Кубомедузи (Cubozoa) – желеподібні тварини, яким притаманні складні очі, що формують зображеня, та найскладніша серед кишковопорожнинних поведінка, включаючи внутрішнє запліднення щонайменше у одного виду. Деякі з кубомедуз можуть бути небезпечними для людини – відомі смертельні випадки внаслідок їхніх опіків. Найбільш характерною рисою кубомедуз, що відрізняє їх від медуз їнших класів типу Кишковопорожнинні, є купол прямокутної в розрізі форми. Кубомедузам притаманна найбільш складний спосіб життя у всьому класі Кишковопорожнинні, вони є важливим елементом харчового ланцюгу прибережних акваторій, де виступають в ролі активних хижаків, харчуючись, переважно, невеликими рибами та ракоподібними.


16 Вересня
Схема процесу передачі нервового сигналу в хімічному синапсі

Термін «Синапс» (назва походить від грецього слова, що означає «скріплення») був введений в науковий обіг Ч. Шеррінгтоном у 1897 році для визначення анатомічного контакту між двома нейронами. Переважна більшісь синапсів в нервовій системі царства тварин є хімічними. Для хімічного синапсу характерна наявність кількох спільних рис, хоча, тим не менше, розміри та форма пре- та постсинаптичних компонентів варіюють дуже широко. Синапси в корі головного мозку ссавців мають претермінальні аксони близько 100 нанометрів завтовшки, та пресинаптичні бутони з середнім діаметром близько 1 мікрометр. Структура синапсу не може бути вивченою за допомогою світлового мікроскопу з огляду на обмеження, що викликані довжиною світлових хвиль, які може сприймати людьске око. Тому загальне вивчення структури синапсів почалося на початку 1950-х років, після винайдення електронного мікроскопу.


23 Вересня

Звичайна щука це широко розповсюджена прісноводна риба, вона може досягати в довжину більш ніж 1.5 метра, та ваги понад 35 кг (за деякими свідоцтвами навіть більше), самки завжди більші за самців. Забарвлення тіла плямисто-смугасте, світлі смуги проходять вздовж та поперек тіла. Тіло щуки має видовжену, стріловидну форму. Голова сильно видовжена, нижня щелепа видається вперед. Зуби на нижній щелепі мають різний розмір і слугують для захвату жертви. Максимальний вік щук в промислових виловах в теперішній час, а також протягом кількох останніх сторіч, не перевищує 25 років. Достовірно задокументовано вилов 33-річної щуки, але розповіді в популярній літературі про щук набагато більшого віку слід віднести до категорії легенд.


30 Вересня
Структура ГАМКА-рецептору.

ГАМКА-рецептори — один з видів рецепторів в нервовій системі, тобто білкових молекул, що забезпечують передачу нервового сигналу між нейронами через хімічний синапс. Завдяки методикам молекулярного клонування зараз виділено велику кількість різних субодиниць, що можуть входити до складу цього рецептору. Кожний функціонуючий ГАМКА-рецептор являє собою гетеропентамер, де всі п’ять субодиниць мають однакову третинну структуру. Ця структура полягає в наявності великого N-термінального домену, характеристичною ознакою котрого для цього типу рецепторів є дісульфідний мостик між двома залишками цистеїну (так звана „cys-cys-петля”) - риса, притаманна всім іонно-канальним рецепторам. Також на N-термінальному домені знаходяться численні місця зв'язування різноманітних лігандів та сайт, який активує рецептор при зв'язуванні з ним молекул ГАМК.


2004 архів: Січень - Лютий - Березень - Квітень - Травень - Червень - Липень - Серпень - Вересень - Жовтень - Листопад - Грудень
2005 архів: Січень - Лютий - Березень - Квітень - Травень - Червень - Липень - Серпень - Вересень - Жовтень - Листопад - Грудень

Сьогодні субота, 29 лютий 2020; час 12:38 (UTC)

Це архів Вибраних Статей що були розміщені на Головній сторінці. Див. Як створити нову Вибрану Статтю та Голосуйте за нову вибрану статтю.