Вікторія Лебович

Лебович Вікторія
Народилася	9 серпня 1958 (65 років); Ужгород, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Угорщина
Діяльність	мовознавиця, усна перекладачка, шкільна вчителька
Alma mater	УжДУ (1977) і ELTE Faculty of Humanitiesd (1982)
Заклад	Будапештський університет
	Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
	; ; ;

Вікторія Лебович (угор. Lebovics Viktória; народилася 9 серпня 1958) — угорська мовознавиця, перекладачка та викладачка. Завідувачка кафедри української філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша^[2].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебович.

Біографія ред.

Народилася 9 серпня 1958 року.

Освіту здобула 1977 року в Ужгородському державному університеті за фахом англійської мови та літератури, а у 1982 році закінчила Будапештський університет за фахом російської, англійської та української філології.

У 1984 році починає роботу в Будапештському університеті на кафедрі російської філології, де були окремі дисципліни з української мови. У 1995 році ця кафедра отримала назву кафедри східнослов'янської та балтійської філології, на якій викладась і українська філологія. Після створення у 2002 році кафедри української філології Вікторія Лебович викладає на ній.^[3]

У 2001 році захистила докторську дисертацію «Образ „москаля“ в українській літературі першої половини XIX ст. (у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка і Гулака-Артемовського)» та стала доктором філософії PhD з філологічних наук.

Тривалий час була старшою викладачкою кафедри української філології гуманітарного факультету.

У 2019 році Вікторія Лебович стала завідувачкою кафедри української філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша^[2]

Підготувала докторку філософії — Sajtos Natália.

Вікторія Лебович є Головою угорської асоціації україністів, членкинею Новітнього філологічного товариства, віцепрезиденткою Фахового об'єднання конференції перекладачів.

Вікторія Левович спільно з Іриною Осиповою є авторкою першого підручника для вивчення української мови в Угорщині «Доброго дня, Україно!», який пізніше видавався невеликим накладом в Україні.^[4]

Також вона є співавторкою низки статей в «Енциклопедії світової літератури» (Világirodalmi Lexikon)^[5]

Науковий доробок ред.

Лебович В., Осипова І. Доброго дня, Україно: підр. — Будапешт: Bölcsész Konzorcium, 2006. — 355 с. — ISBN 963-9704-41-5
Лебович В. Роль и место перевода в обучении язику // Slavica quinqueecclesiensia II. — l996. — Р. 365—373
Лебович В. Образ москаля в пьесе Г. Квитки-Основьяненко «Сватання на Гончарівці»" // Studia Slavica Hungarica. — 2000. — 45. — Р. 175—190

Нагороди ред.

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України^[6]

Примітки ред.

↑ ідентифікатор PIM
d:Track:Q54878968
↑ ^а ^б Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Міжнародний науковий семінар «Еміль Балецький — мовознавець, письменник, освітянин». Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
↑ Мушкетик Л. Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан / Л. Г. Мушкетик. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2014. — С. 265 [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.].
↑ Лебович В. Історія створення підручника української мови для початківців в Угорщині // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. — 2013. — Випуск 8. — С. 334—336.
↑ Мушкетик Л. Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан / Л. Г. Мушкетик. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2014. — С. 286 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 1 грудня 2019.
↑ Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

Джерела ред.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q1172284_citetype_Q19967801_citetype_Q1988927"_data-entity-id="Q54878968">ідентифікатор_PIM<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q54878968]]</div>-1] ідентифікатор PIM
d:Track:Q54878968

[ІМФЕ._Семінар_Балецький-2019.-2] а ^б Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Міжнародний науковий семінар «Еміль Балецький — мовознавець, письменник, освітянин». Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.

[3] Мушкетик Л. Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан / Л. Г. Мушкетик. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2014. — С. 265 [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.].

[4] Лебович В. Історія створення підручника української мови для початківців в Угорщині // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. — 2013. — Випуск 8. — С. 334—336.

[5] Мушкетик Л. Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан / Л. Г. Мушкетик. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2014. — С. 286 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 1 грудня 2019.

[6] Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]