Вікентій Лісовський

Вікентій Лісовський (пол. Wicenty Lisowski; ? — 1858, Вільно) — ієромонах-василіянин, після Полоцького собору 1839 року — православний ієромонах Віленського Свято-Троїцького монастиря, духовник митрополита Йосифа Сємашка.

Вікентій Лісовський
Wicenty Lisowski
Портрет Вікентія Лісовського авторства Івана Хруцького, 1847
Помер	1858(1858) Вільно
Поховання	Євфросиніївський цвинтар
Діяльність	ієромонах
Конфесія	православ'я

Життєпис

Народився на Білорусі. Був священником у Василіянському чині. Після Полоцького собору 1839 року, зініційованого Йосифом Сємашком, ієромонах Вікентій Лісовський перейшов до православної церкви і проживав у по-василіянському монастирі Святої Трійці у Вільно. Митрополит Сємашко обрав Лісовського собі за духовника з огляду на його поважний вік і високодуховне монаше життя. Він не носив бороду, що дозволялось постановами Полоцького собору і молився за старовинним молитвословом зі слов'янськими, польськими та латинськими молитвами, стоячи біля самого крилосу разом з вихованцями Віленської семінарії. Проживав на першому поверсі семінарсько-монастирського корпусу. До кінця своїх днів Лісовський не відпускав бороду, мав вигляд греко-католицького священника і продовжував молитися за греко-католицькими книгами, що послужило причиною розмов про його латинство, а тим самим про розкаяність Сємашка в тому, що він привів Унійну церкву до возз'єднання з православною церквою.

Помер у Вільно 1858 року і був похований на православному Євфросиніївському цвинтарі.

Посилання

• Александр Романчук. Митрополит Иосиф (Семашко): жизнь и церковное служение [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Белорусская Православная Церковь. Минская духовная семинария (рос.)