Війна в Дофарі
Війна в Дофарі (араб. ثورة ظفار) — повстання, розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману, з 1962 по 1976, що закінчилося поразкою повстанців.
Війна в Дофарі | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Арабська холодна війна Холодна війна | |||||||||||
![]() | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
![]() ![]() За підтримки:: ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() ![]() ![]() За підтримки:: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
невідомо |
![]() | ||||||||||
Сили | |||||||||||
800 повстанців 1000 місцевих бійців |
![]() 10000 чол. Нерегулярні бійці фіркат: 1800 ![]() біля 500 чол. ![]() 4000 чол. ![]() 1 інженерний ескадрон ![]() невелика військова частина[2] | ||||||||||
Втрати | |||||||||||
1400 вбито, 2000 полонені (Іранська оцінка)[4] |
Оман: 187 вбито, 559 поранено Велика Британія: 24 вбиті, 55 полонені Іран: 719 вбито[6], поранено 1404 | ||||||||||
10,000 цивільних загинуло[5] |
Передісторія конфлікту
ред.У 1962 році Оман був порівняно слаборозвиненою країною на Близькому Сході. Султан Саїд бін Теймур, абсолютний правитель, оголосив поза законом майже всі досягнення 20 століття. Дофар був залежним від Оману і піддавався жорсткій економічній експлуатації. Крім того, населення Дофару, яке розмовляло різними південноаравійськими мовами, були піддані ще більшими обмеженнями, ніж інші оманці.
У 1962 році Фронт визволення Дофару заволодів майже всією провінцією Дофар на півдні Оману. Таке розташування сил не влаштовувало центральну влада султанату в Маскаті і вони чекали моменту, щоб повернути Дофар. У 1964 році в Омані була знайдена нафта. Це внесло додаткове загострення в конфлікт.
Бойові дії в цілому
ред.Війна в Дофарі була локальною війною викликаною заворушеннями в арабському світі (інші приклади: арабо-ізраїльський конфлікт, громадянська війна у Лівії). Війна в Дофарі почалася в 1965 році, і тривала майже 11 років. Військові роки можна розділити на 2 етапи.
1-й етап (1965 — 1-а половина 1970)
ред.Під час 1-го етапу значну роль грала британська авіація. Оскільки в Дофарі в цей час не було розвинутої системи ППО, навіть малозахищені бомбардувальники могли здійснювати нальоти. На початку цього етапу (до 1967 року) війська Фронту тримали певну ініціативу. Пізніше, британці і оманці почали її перехоплювати. Літаки і тут надали велику допомогу.
2-й етап (2-а половина 1970 — 1976)
ред.2-й етап виявився фатальним для Фронту, саме багато в чому через величезний брак сил у 2-му етапі вони і програли війну. Після 1970-го року Фронт змінив свою назву і став називатися Національним фронтом визволення Оману. Після 1973 року фронт вже тільки відбивався від коаліції. До 1976 році війна повністю завершилася.
Перемир'я
ред.Підсумки війни
ред.В результаті війни Дофар отримав свій нинішній статус. Війна стала завершальним етапом у політиці бен Саїда. Після неї Оман став єдиною державою.
Фронт визволення Дофара залишився незалежною організацією в Омані (базується в Лондоні). Він проводить колишню політику, але відкрито не виступає.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н The Dhofar Rebellion. countrystudies.us. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
- ↑ а б The Insurgency In Oman, 1962-1976. globalsecurity.org. Архів оригіналу за 13 листопада 2017.
- ↑ Paul, Christopher; Clarke, Colin P.; Grill, Beth; Dunigan, Molly (2013), Oman (Dhofar Rebellion), 1965–1975: Case Outcome: COIN Win, Paths to Victory, Detailed Insurgency Case Studies, RAND Corporation, с. 274, doi:10.7249/j.ctt5hhsjk.34#metadata_info_tab_contents (неактивний 2020-01-17), ISBN 9780833081094, JSTOR 10.7249/j.ctt5hhsjk.34
{{citation}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на січень 2020 (посилання) - ↑ Oman(and Dhofar) 1952-1979. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2014.
- ↑ Political Science. Middle East/North Africa/Persian Gulf Region. University of Central Arkansas. Retrieved 2011. [1] [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Oman (and Dhofar) 1952-1979. www.acig.org. 26 серпня 2007. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 4 листопада 2018.
Посилання
ред.- Oman(and Dhofar) 1952—1979 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- The Insurgency In Oman, 1962—1976 [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]