Відкрити головне меню

Відаш Лідія Михайлівна

українська співачка
(Перенаправлено з Відаш Лідія)

Лідія Відаш (2 травня 1948, с. Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області — 24 липня 2012, Київ) — українська співачка, перша виконавиця пісень Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори», «Казка гір», «Відлуння твоїх кроків», «Каштани». Заслужена артистка України.

Лідія Відаш
Зображення
Основна інформація
Дата народження 2 травня 1948(1948-05-02)
Місце народження Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області
Дата смерті 24 липня 2012(2012-07-24) (64 роки)
Місце смерті Київ
Роки активності 1968 - 2000-і
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професії музикантка
Жанр естрада
Колективи «Крок», вокально-інструментальний оркестр «Київ»
Нагороди 2 премія на V Всесоюзному конкурсі артистів естради

Народилася 2 травня 1948 року[1] у селі Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області.[2] Її батько Міклош — угорець, а дід Сімон — француз за походженням.[3] Закінчила Гвіздівецьку середню школу та Чернівецьке музичне училище.

Творча біографіяРедагувати

Після закінчення музичного училища Лідія Відаш була запрошена солісткою у вокально-інструментальний оркестр «Київ», а згодом солісткою Київського мюзик-холу. Восени 1969 року вона вперше виконала на Республіканському радіо пісні Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори» та «Каштани». Пізніше вона стала першою виконавицею ще двох пісень В. Івасюка — «Казка гір» та «Відлуння твоїх кроків».[4]

У 1974 році на V Всесоюзному конкурсі артистів естради Лідія Відаш посіла друге місце. Перше місце на цьому конкурсі виборов Ренат Ібрагімов, а третє — Алла Пугачова. Конкурс проходив у три тури. В кожному з турів Лідія виконувала «Ой летіли дикі гуси…» (музика Ігоря Поклада, слова Юрія Рибчинського), а також пісні «Черемшина», «Марічка», «Як я люблю тебе», «Моя Буковина», «Степом, степом».

Почесним член журі був Леонід Утьосов. Він запропонував Лідії роботу у Москві: «Жити можна хоч на Камчатці, а працювати треба в Москві!». Після конкурсу Лідія Відаш повернулася до Києва в Укрконцерт, але через деякий час почала працювати в Москві у ВІА «Цветы» Стаса Наміна. Під час гастролей співала на 4-5 концертах на день. «Пам'ятаю, в Якутську дали рекордних вісім концертів за один день». Через сімейні обставини за три роки повернулася до Києва.

Наприкінці 70-х Лідія співпрацювала з ансамблем Володимира Ходзицького «Крок», що був утворений на базі акомпануючого складу Л. Відаш. Великою популярністю на українському радіо користувалася їхня версія пісні Ігоря Поклада та Дмитра Луценка «Як я люблю тебе». В 1980—1990 роках Лідія Відаш майже не записується, приділяючи основну увагу виступам на сцені із власною акомпанувальною групою «Бенефіс» та данс-балетом. Лідія Відаш вважає, що її кар'єру занапастив режисер урядових концертних програм Борис Шарварко після їх особистого конфлікту під час фестивалю «Кримські зорі»:[3]

« Він був страшний бабій. Жодної співачки не пропускав. Хтось отримував від нього квартири і звання. А хтось — немилість. Як я, наприклад. »

Співпраця з Володимиром ІвасюкомРедагувати

Лідія Відаш була першою професійною співачкою, яка виконала пісні Володимира Івасюка. Восени 1969 року в її виконанні на українському радіо прозвучали пісні Івасюка «Я піду в далекі гори» та «Каштани». Пісню «Каштани» Володимир вважав «недовершеною пробою пера» і написав співачці листа з проханням цю пісню більше не виконувати. Проте Лідія пісню записала, після чого вона ще довго звучала по радіо.[5] Пізніше Відаш стала першою виконавицею ще двох пісень пісень В. Івасюка як «Казка гір»[6] та «Відлуння твоїх кроків». Передавши цю пісню Лідії Відаш, Івасюк сказав: «Вона зробить з цього романсу шедевр».[7] Лідія Відаш згадувала:[4]

« Майже всі нові пісні він випробував на мені. По п'ятницях, одягнувши рюкзаки, ми ішли в гори. Боже мій, як Володя любив Карпати! До речі, там у горах, під гітару він заспівав уперше пісню «Я піду в далекі гори». Його пісні зробили справжній «переворот» в українській естраді... Дуже багато виконавців його пісень ставали відомими і популярними завдяки його таланту. У 1974 році в Москві на Всесоюзному конкурсі артистів естради я теж змогла перемогти саме завдяки пісням Івасюка. »

Особисте життяРедагувати

Була одружена з відомим естрадним режисером та конферансьє Ремом Борисюком, у них народилася донька Леся. Рем Борисюк дуже ревнував Лідію до сцени, через що їй довелося залишити роботу в Москві[3], але їхній шлюб все одно розпався. Після чого була ще двічі заміжня. Після виходу на пенсію жила досить бідно, мріяла видати мемуари та зробити творчий вечір. Прикро, що її мрії залишилися нереалізованими через відсутність коштів та жертводавців.[3]

Після тяжкої і тривалої хвороби Лідія Відаш померла 24 липня 2012 року. Некролога по її смерті не опублікував жоден ЗМІ.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати