Відкрити головне меню

Ву́лиця Куликі́вська — вулиця у Київському районі Харкова. Починається від вул. Громадянської і йде на північний схід до вул. Дарвіна. Від початку і до перехрестя з вул. Маршала Бажанова рух на Куликівській вулиці односторонній, з напрямком до вул. Громадянської. Між вулицями Маршала Бажанова і Дарвіна рух на Куликівській двосторонній.

Вулиця Куликівська
Харків
Україна, Харків, вул. Мельникова, 6 фото 5.JPG
Місцевість Центр
Район Київський
Колишні назви
Слюсарна, Куликівська, Мельникова
радянського періоду (українською) Вул. Мельникова
Загальні відомості
Протяжність 910 м
Координати початку 49°59′31″ пн. ш. 36°14′14″ сх. д. / 49.99194° пн. ш. 36.23722° сх. д. / 49.99194; 36.23722
Координати кінця 49°59′45″ пн. ш. 36°14′53″ сх. д. / 49.99583° пн. ш. 36.24806° сх. д. / 49.99583; 36.24806
Поштові індекси 61002
Транспорт
Найближчі станції метро «Майдан Конституції» (350 м)
Рух одно- та двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 2 до № 48
Навчальні заклади НФаУ (Навч. корпус № 3)
Медичні заклади Пологовий будинок № 3
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

ІсторіяРедагувати

Заснована вулиця у 2-й половині XVIII століття. Спочатку мала назву Слюсарна (з 1804 р.), потім Куликівська (з середини XIX ст.) Цією назвою вулиця завдячує слобідсько-українському дворянському роду Куликовських. Садибне місце Матвія Прокоповича Куликовського, останнього полковника Харківського полку, було розташоване по цій вулиці. У 1922 р. вулиця отримала ім'я Мельникова Ювеналія Дмитровича — одного з перших українських революціонерів-марксистів. 20 листопада 2015 р. згідно із законом про декомунізацію вулиці було повернено історичну назву Куликівська.[1]

БудинкиРедагувати

 
Будинок № 3
 
Будинок № 6
 
Будинок № 12. НФаУ
  • Буд. № 2 — Будинок 2-ї пол. XIX століття, нині банківська установа.
  • Буд. № 3 — Пам'ятка архітектури Харкова поч. XIX ст., житловий будинок невідомого архітектора.
  • Буд. № 5 — Пам. арх., прибутковий будинок невідомого архітектора поч. XX ст.
  • Буд. № 6 — Пам. арх. Приватний особняк, який дещо нагадує замок, у 1912 р. був побудований для двох підприємців-компаньйонів. Архітектором, можливо, був О.М. Гінзбург. Зараз тут розмістився Будинок Художньої й технічної творчості профтехосвіти.
  • Буд. № 8 — Пам. арх., прибутковий будинок невідомого архітектора, 1910 р.
  • Буд. № 12 — Пам. арх., колишнє єврейське благодійне товариство, в складі якого були чоловіче єврейське училище, дешеві заклади харчування, богодільня і лікарня. Останню в роки війни використовували як лазарет. Архітектор О. М. Гінзбург побудував його у 1909 р. на кошт табачного фабриканта Бураса, відмовившись від оплати своєї праці. Зараз це 3-й навчальний корпус Національного фармацевтичного університету.
  • Буд. № 19 — Пам. арх. поч. XIX ст., колишній особняк Бурасів, арх. невідомий. У 1913 р. будинок був реконструйований Б. І. Гершковичем.
  • Буд. № 35 — Житловий будинок 1903 р. Можливо, побудований за проектом В. В. Величка.
  • Буд. № 46-а — Пологовий будинок № 3. На цьому місці колись стояв будинок Матвія Куликовського.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати