Відкрити головне меню

Вулиця Кріш’я́ня Баро́на (латв. Krišjāņa Barona iela) — вулиця в Центральному районі Риги, в околицях Центру та Ґрізинькалнсу. Вулиця бере початок на бульварі Аспазіяс і закінчується на перехресті з вулицею Брівібас. Вона складається з двох дорожніх смуг, по одній у кожному напрямку. Посередині знаходяться трамвайні рейки, але на відрізку з вулиці Пернавас до вулиці Брівібас рейки розташовані вздовж обох боків вулиці. Загальна довжина вулиці — 3020 метрів.

Вулиця Кріш'яня Барона
Латвія
Krišjāņa Barona iela
Krišjāņa Barona iela.jpg
Населений пункт Flag of Riga.svg Рига
Історичні відомості
Назва на честь Кріш'яниса Баронса
Загальні відомості
Протяжність 3020 м
Координати 56°39′05″ пн. ш. 23°43′04″ сх. д. / 56.65160000002777707° пн. ш. 23.718000000027778640° сх. д. / 56.65160000002777707; 23.718000000027778640Координати: 56°39′05″ пн. ш. 23°43′04″ сх. д. / 56.65160000002777707° пн. ш. 23.718000000027778640° сх. д. / 56.65160000002777707; 23.718000000027778640
Транспорт
Трамваї 3-й, 6-й, 11-й
Рух двосторонній
Покриття асфальт, бруківка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap 1554509 ·R (Рига)
Krišjāņa Barona iela Rigas kartē.png
На карті міста
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Вулиця Кріш’яня Барона заснована в 1858 році під час скопування Ризьких валів; поєднувала вулицю Петербурзького передмістя Лиела Піртс через міст на Міському каналі із Вецригою, таким чином даючи продовження вулиці Аудею в районі бульвару. Новостворена вулиця була названа вулицею Суворова (на честь тогочасного Балтійського генерал-губернатора Олександра Суворова). У 1874 році цією вулицею розпочав рух омнібус, із 1900 року нею курсує електричний трамвай. У 1923 році перейменована на честь фольклориста Кріш’яниса Баронса, який у 1919—1923-му роках жив у 3-му будинку по цій вулиці.

Восени 2015 року розпочато реконструкцію, метою якої є відновлення покриття по всій довжині й прокладення велодоріжки по обидва боки вулиці.[1]

ЗабудоваРедагувати

Забудова неодноманітна. На початку вулиці (до теперішньої вулиці Елизабетес) знаходиться дуже репрезентабельна кам’яна забудова другої половини XIX століття. На відрізку від сучасної вулиці Елизабетес до вулиці Бруніниеку переважають багатоповерхові кам’яні будинки, що здавалися в оренду; вони побудовані в кінці XIX—на початку XX століття, коли передміську стару дерев’яну забудову замінили багатоповерхові кам’яні будівлі. Дерев’яні будівлі в цій частині вулиці будувалися до 1885 року.

Важливою значною архітектурною пам’яткою є будівля № 1 (1873—1875 роки, архітектор Янис Фрідріхс Бауманис), де знаходиться Латвійська академія музики імені Язепса Вітолса, а також будівля № 12 (1876 рік, архітектори Х. Енде, В. Бекманис), яка відома як «Дім Бен'яминьшів». У радянські часи в будівлі розташовувався Союз письменників, композиторів та художників, а наразі — готель. Оформлення інтер’єру в цій будівлі належить до важливих визначних художніх пам’яток.[2]

 
Вулиця Кріш’яня Барона біля вулиці Брівібас
 
Вулиця Кріш’яня Барона (2010)

Сполучення вулицьРедагувати

Галерея старих зображеньРедагувати

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати