Громадянська вулиця

Громадянська вулиця; Харків
	Вид Громадянської вулиці зі сторони Слюсарного провулка Вид Громадянської вулиці зі сторони Слюсарного провулка
Місцевість	Центр
Район	Київський
Колишні назви
	Міщанська
Загальні відомості
Протяжність	460 м
Координати початку	49°59′32″ пн. ш. 36°14′02″ сх. д. / 49.992306° пн. ш. 36.234000° сх. д.
Координати кінця	49°59′27″ пн. ш. 36°14′23″ сх. д. / 49.990917° пн. ш. 36.239889° сх. д.
поштові індекси	61057
Транспорт
Найближчі станції метро	«Історичний музей», 270 м; «Майдан Конституції», 160 м
Рух	односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 1 до № 30
Архітектурні пам'ятки	№ 25, 30
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Громадянська вулиця у Вікісховищі

Громадянська вулиця — вулиця в центрі міста Харкова, розташована в Київському адміністративному районі. Починається від вул. Григорія Сковороди і йде на південний схід униз за рельєфом до Харківської набережної. На початку Громадянської вулиці з парного боку побудований ТРЦ «Нікольський», який займає цілий квартал від вулиці Григорія Сковороди до Слюсарного провулка. Від Слюсарного провулка до Харківської набережної рух на Громадянській вулиці односторонній.

Історія і назва ред.

На мапі Харкова 1804 року вже показана Міщанська вулиця. Таку назву носила Громадянська вулиця в XIX столітті. Забудова була переважно одноповерхова, будинки дерев'яні або мазанки під солом'яною стріхою.

В другій половині XIX століття на вулиці з'явились невеликі промислові підприємства. У 1902 році біля набережної звели будівлю Малого театру за проектом архітектора Ю. С. Цауне. У 1941 році цей будинок був зруйнований при бомбардуванні Харкова.

У 1922 році Міщанській вулиці дали сучасну назву — Громадянська^[1].

Будинки ред.

Будинок № 1 — Колишня фабрична будівля мануфактурного товариства. Кінець XIX століття.
Будинок № 9 — П'ятиповерхова адміністративно-виробнича будівля, в якій раніше розміщувався художньо-виробничий комбінат, а зараз орендують приміщення різні організації, в тому числі Харківське відділення Національної спілки художників України.
Будинок № 11/13 — Колишній будинок промисловця Пейсаха Бураса, який мешкав тут зі своєю сім'єю. Архітектор Г. Я. Стрижевський, 1873 рік. В 1916 році, по смерті П. Я. Бураса, будинок був переданий його спадкоємцями єврейській громаді.
Будинок № 19 — Ця адреса має складну історію. Тут у XIX столітті була зведена перша в Харкові синагога, яка називалася Солдатською або Міщанською. У грудні 1941 року, на початку німецької окупації Харкова, загарбники здійснили злочин — у синагозі замкнули близько 400 старих людей, дітей, інвалідів. Вони загинули від голоду й холоду. Ця акція була проведена одночасно зі знищенням єврейського і циганського населення в Дробицькому Яру. По закінченню війни на руїнах синагоги звели промислові будівлі заводу «Електротерм», а після 2015 року — адміністративну будівлю. 14 грудня 1999 року на фасаді будинку було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про загибель 400 євреїв^[2].
Будинок № 22/26 — Колишня школа, нині Харківський технологічний ліцей № 9^[3].
Будинок № 25 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 246. Кінець XIX століття, архітектор невідомий. У 1910 році архітектор О. М. Гінзбург провів реконструкцію будинка. Колишня фабрика косметики й парфюмерії Гофмана й Деуеля.
Будинок № 30 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 245. Житловий будинок, початок XX століття, архітектор невідомий.

Галерея ред.

Будинок № 19
Меморіальна дошка на будинку № 19
Будинок № 25. Ліворуч іде Громадянська вулиця, праворуч — Харківська набережна
Вхід до будинку № 25. 2009 рік. Барельєфи входу знищені під час ремонту 2012 року
Будинок № 30