Вулиця Вітрука (Житомир)

Вулиця Вітрука — вулиця в Корольовському районі Житомира.

Вулиця Вітрука
 Україна
Населений пункт Житомир
Місцевість Привокзальний, Путятинка, Східний
Район Корольовський
Історичні відомості
Назва на честь Вітрук Андрій Ничипорович
Колишні назви Табірна вулиця, Польова вулиця
Загальні відомості
Протяжність 3,4 км
Поштові індекси 10001, 10024, 10025, 10009
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Інфраструктура
Забудова садибна житлова, багатоповерхова житлова, комерційна
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 2692156 ·R (Житомир)
Мапа
Мапа

Розташування ред.

Вулиця пролягає в привокзальній та східній частинах міста.[1] Вулиця пролягає на теренах Путятинки — перетинає місцевість з розмовною назвою «Промавтоматика», що сформувалася на осушених землях заплави річки Малої Путятинки — Дмитрівського болота[2], далі на південь прямує через Східний мікрорайон (що має неофіційну назву Польова, яка своєю чергою ділиться на Верхню Польову та Нижню Польову[3]) — є головною вулицею мікрорайону.[4]

Бере початок від перехрестя з вулицями Вокзальною, Бориса Тена, прямує на південь та завершується перехрестям з Селецькою вулицею. Проходить через Польовий майдан.[5]

Історія ред.

У другій половині ХІХ століття відома як дорога на Смолянку, що брала початок з дороги на Левків.[5] У 1915 році відома як Табірна вулиця, з'єднувала Левківську вулицю (нині — вулиця Корольова) зі Смолянкою, наприкінці повертаючи на південний захід мала форму дуги.[6] Вздовж ділянки між нинішніми вулицею Корольова й Табірним провулком станом на початок ХХ століття наявні садиби[7], що у 1920 — 1930-х роках були складовою частиною хутора Леніна Станишівської сільської ради Іванківського району.[8]

У першій половині ХХ століття почало формуватися продовження вулиці на північ, у напрямку залізничного вокзалу, у вигляді путівця складної конфігурації, вздовж якого формувалися окремі садиби, які також належали до хутора Леніна[9]. На мапі 1942 року ця ділянка підписана як Польова вулиця[10]

У 1965 році ділянка від вулиці Корольова до заводу «Промавтоматика» реконструйована з випрямленням конфігурації.

У 1975 році вулиця сформувалася у північному напрямку — до вулиці Вокзальної та до Селецької вулиці у південному напрямку. З кінця 1960-х по 1980-ті рр. зі східного боку вулиці, між вулицями Корольова й Селецькою, здійснювалося будівництво мікрорайону, що отримав назву Східний та сформувався на теренах колишніх дослідних полів Житомирського сільськогосподарського інституту та виробничого поля заводу лікарських рослин, у зв'язку з чим мікрорайон має неофіційну назву Польова[3].

У 1973 році Польова вулиця перейменована на вулицю Вітрука.[5]

Примітки ред.

  1. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 48. ISBN 966-690-084-X.
  2. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 396. ISBN 966-690-084-X.
  3. а б Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 395. ISBN 966-690-084-X.
  4. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 414. ISBN 966-690-084-X.
  5. а б в Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 51. ISBN 966-690-084-X.
  6. План Житомира 1915 року.
  7. Двохверстовий лист Південного поясу № XXXI-26(Левков). Ситуація на 1908-1909рр.
  8. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 379. ISBN 966-690-084-X.
  9. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 379, 396. ISBN 966-690-084-X.
  10. Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 12 жовтня 2023.