Вулиця Андрія Покровського (Миколаїв)
Координати: 46°58′27″ пн. ш. 31°58′56″ сх. д. / 46.974059° пн. ш. 31.982124° сх. д.
Ву́лиця Андрі́я Покро́вського — одна з найстаріших і найкоротших поперечних вулиць в історичній частині Миколаєва. Проходить від Адміральської вулиці до Центрального проспекту, де зливається з Аркасівською вулицею.
| Вулиця Андрія Покровського Миколаїв | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний |
| Назва на честь | Андрій Покровський |
| Колишні назви | |
| Фронтальна, Наваринська, Троцького, Селянінтернівська, Маяковського | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,3 км |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r9375855 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Андрія Покровського у Вікісховищі | |
Історія
ред.Перша назва — Фронтальна — дана поліцмейстером П. І. Федоровим в 1822 році у зв'язку з тим, що сюди був проведений «самопливний» водопровід від 3-го Спаського фонтану і на розі цієї вулиці та Спаської розташовувався водорозбірний колодязь — «фонтан». Однак назва не була затверджена адміралом О. С. Грейгом.
У 1835 році поліцмейстер Г. Г. Автомонов запропонував назвати вулицю Наваринською — в пам'ять про Наваринську битву 1827 року, учасники якої (М. П. Лазарєв, В. О. Корнілов, О. П. Авінов, П. С. Нахімов, С. П. Хрущов та інші) жили на цій вулиці[1].
У 1920-ті роки нашого вулиці дали ім'я Троцького — на честь популярного в той час політичного і військового діяча. Після розвінчання Л. Троцького, у 1928 році вулицю перейменували в Селянінтерновську — на честь Селянського інтернаціоналу. Після розпуску Комінтерну вулиці дали ім'я Маяковського — в пам'ять про поета В. В. Маяковського, який одного разу був у Миколаєві. В роки незалежної України вулиці повернено її історичну назву — Наваринська. Однак прагнення деяких краєзнавців прямо пов'язати назву вулиці з Наваринською битвою, в якій, нібито, брав участь Чорноморський флот, не має під собою історичного підґрунтя: жоден корабель Чорноморського флоту, тим більше збудований у Миколаєві, не брав участі у цій битві[2].
26 липня 2024 року вулицю адмірала Макарова перейменовано і розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» надано ім'я Андрія Покровського — миколаївського градоначальника, першого адміралу флоту Української Держави і головного отамана портів Чорного моря[3][4].
Будівлі
ред.Якщо йти по вулиці від будинку головного командира Чорноморського флоту, то зліва на розі Адміральської вулиці виходила кутом будівля Олександрівського реального училища (нині — бізнес-центр «Олександрівський»), фасад якого розташовувався по Нікольській вулиці. Далі в цьому ж кварталі був Миколаївський поштамт; фасад його виходив на вулицю Покровського; будівля збереглася — у ній розташовується завод.
На розі Спаської і вулиці Покровського розташовувалися Офіцерські збори 58-го Празького полку (1892 рік). У будинку № 1 розміщувалося Комендантське управління і жив плац-майор, майор І. П. Родкеєвич (1869 рік). Праворуч по непарній стороні, на розі Великої Морської вулиці розташовувався будинок, в якому жили начальники штабу Чорноморського флоту (учасники Наваринської битви), так званий «Будинок Перелешина», оскільки раніше вся ця ділянка належала морякові, капітан-командиру І. Г. Перелешину.
У кварталі між вулицями Шевченка і Павла Скоропадського по непарній стороні розташовувався будинок «Пожежної каланчі» — побудований в «цегляному стилі» (модерн). Будівля збереглася, але каланча (башта) знищена за німецької окупації 1941—1944 рр..
У будинку № 25 протягом 1879—1887 років мешкав історик-краєзнавець, прозаїк, публіцист і драматург Григорій Миколайович Ге. Будинок збудований у другій половині XIX століття. Одноповерховий, кам'яний, тинькований. Вікна прямокутні[5].
Після вулиці Павла Скоропадського вулиця Покровського повертає під кутом і закінчується довгим кварталом, на початку якого по непарній стороні був «Ливарний механічний завод інженер-механіків Авдєєва і Матвєєва» (1889 рік). За ним, в середині кварталу у власному будинку жив перший міський архітектор Л. А. Опацький.[1]
-
Будинок в якому жив адмірал Хосе де Рібас (Покровського, 3). -
Стара будівля на Покровського, 2. -
Олександрівське реальне училище. -
Будинок, в якому у 1879 – 1887 рр. мешкав Григорій Ге, вул. Покровського, 25. -
Покровського, 1. -
Будинок на Покровського, 34.
Примітки
ред.- ↑ а б Крючков Ю. С. Град Святого Николая: Путеводитель по старому Николаеву. — Миколаїв : Возможности Киммерии, 2003.
- ↑ Крючков Ю. С. Старый Николаев. Топонимический словарь-справочник. — Миколаїв : Издательство Ирины Гудым, 2008.
- ↑ Кім, Віталій (26 липня 2024). Розпорядження вiд 26 липня 2024 № 273-р «Про перейменування об’єктів топонімії». Миколаївська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 26 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ Орлик, Катерина (26 липня 2024). Без вулиць Адмірала Макарова, Декабристів та Лермонтова. У Миколаєві затверджено перейменування вулиць. 0512.com.ua — Сайт міста Миколаєва. Процитовано 26 липня 2024.
- ↑ П. М. Калугин. г. Николаев. Дом в котором жил Ге Г. М. ул. Наваринская, 25 // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. — Киев : Журнал «Радуга», 2008. — С. 103. — ISBN 978-966-8325-87-8. (рос.)
Посилання
ред.- Вулиця на сайті «Город Николаев в улицах и лицах» [Архівовано 9 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)