Вузькоголови
| Вузькоголови | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Dicranocephalus_agilis_dorsal.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
|
Див. текст | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вузькоголови[1] (Stenocephalidae) — невелика родина клопів (Heteroptera). Включає 30 видів в єдиному роді Dicranocephalus.[2][3]
Поширення ред.
Найбільш численні вони в тропічній і субтропічній зонах Старого Світу. У Палеарктиці є 18 видів. У Європі представлена сімома видами. В Австралії зареєстровано лише D. aroonanus. Крім того, окремі палеарктичні види були інтродуковані в Західну півкулю: Галапагос, Мексику та Еквадор.
Опис ред.
Клопи мають довгасте тіло, середнього розміру, з коричневим або жовтувато-коричневим забарвленням. Голова має вусики і рострум з 4 сегментів і забезпечена простими очима. На грудях видно трапецієподібну переднеспинку. Напівпокриви мають мембрану з двома базальними клітинами, великою і малою, від яких відходять численні поздовжні ребра.
Спосіб життя ред.
Ці комахи є фітофагами, які висмоктують соки рослин і живуть ними. Більшість видів живляться молочайними. Поліфагізм був виявлений у кількох видів; вони живляться представниками родин барбарисових, кипарисових, соснових і вересових. Деякі Stenocephalidae є переносниками найпростіших роду Phytomonas , що мешкають у рослинному соку молочаїв. Самиці відкладають яйця на поверхні пагонів. Зимівля європейських видів відбувається, зокрема під камінням.
Види ред.
- Dicranocephalus agilis (Scopoli, 1763)
- Dicranocephalus albipes (Fabricius, 1781)
- Dicranocephalus alticolus (Zheng, 1981)
- Dicranocephalus aroonanus Brailovsky, Barrera, Göllner-Scheiding & Cassis, 2001
- Dicranocephalus brevinotum (Lindberg, 1935)
- Dicranocephalus caffer (Dallas, 1852)
- Dicranocephalus femoralis (Reuter, 1888)
- Dicranocephalus ferganensis (Horváth, 1887)
- Dicranocephalus ganziensis Ren, 1990
- Dicranocephalus haoussa (Villiers, 1950)
- Dicranocephalus hirsutus Moulet, 1993
- Dicranocephalus insularis (Dallas, 1852)
- Dicranocephalus kashmiriensis Lansbury, 1966
- Dicranocephalus lateralis (Signoret, 1879)
- Dicranocephalus lautipes (Stål, 1860)
- Dicranocephalus marginatus (Ferrari, 1874)
- Dicranocephalus marginicollis (Puton, 1881)
- Dicranocephalus medius (Mulsant & Rey, 1870)
- Dicranocephalus mucronifer (Stål, 1860)
- Dicranocephalus pallidus (Signoret, 1879)
- Dicranocephalus panelii Lindberg, 1959
- Dicranocephalus pilosus (Bergroth, 1912)
- Dicranocephalus prolixus Lansbury, 1965
- Dicranocephalus pseudotestaceus Lansbury, 1966
- Dicranocephalus punctarius (Stål, 1866)
- Dicranocephalus punctipes (Stål, 1873)
- Dicranocephalus putoni (Horváth, 1897)
- Dicranocephalus schmitzi Göllner-Scheiding, 1996
- Dicranocephalus setulosus (Ferrari, 1874)
- Dicranocephalus testaceus (Stål, 1860)
Примітки ред.
- ↑ О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 23
- ↑ Webb, Nick; Eades, David C. (2018). genus Dicranocephalus Hahn, 1826. Coreoidea species file online, Version 5.0. Процитовано 1 травня 2019.
- ↑ Dicranocephalus Report. Integrated Taxonomic Information System. Процитовано 1 квітня 2019.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про клопів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |