Вужачковидні (Ophioglossales) — порядок папоротеподібних рослин. Відомо понад 80 видів, з них в Україні зрідка зустрічаються 5.

Вужачковидні
Botrychium lunaria (Vanoise).JPG
Гронянка півмісяцева
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас: Ophioglossidae
Ряд: Вужачковидні (Ophioglossales)
Link
Родини

дивитись текст

Commons-logo.svg Вікісховище: Ophioglossales

Спершу порядок включали у монотиповий клас Ophioglossophyta, але молекулярні дослідження 2006 року вказали на тісний зв'язок з псилотовими (Psilotales), а не з іншими папоротеподібними, тому їх об'єднали у один клас[1].

ОписРедагувати

Характерними особливостями вужачковидних є: диморфізм листків, рівноспоровість, товстостінні спорангії без кільця, численні спори в одному спорангії (від 1500 до 15000), великі (до 6 см завдовжки) гаметофіти з мікоризою. Все це свідчить про древність та примітивність.

Це невеличкі багаторічні, здебільшого наземні рослини, рідше — епіфітитропіках). Листки вужачковидних розділені на дві частини — верхню спороносну (фертильну) та нижню асиміляційну (хлорофілоносну, стерильну). Ні перша, ні друга частини листків у молодому віці не бувають равликоподібно згорнуті.

КласифікаціяРедагувати

Вужачковидні містять одну родину — вужачкові (Ophioglossaceae), яку у деяких класифікаціях розділяють на дві або три родини:

Проте, останні дослідження вказують на те, що всі види треба об'єднати знову в єдину родину Ophioglossaceae.

ПриміткиРедагувати

  1. Smith, Alan R.; Kathleen M. Pryer, Eric Schuettpelz, Petra Korall, Harald Schneider, & Paul G. Wolf (2006). A classification for extant ferns (PDF). Taxon 55 (3): 705–731. JSTOR 25065646. doi:10.2307/25065646. 

ДжерелаРедагувати