Відкрити головне меню

Всеукраїнський з'їзд рад — від грудня 1917 до прийняття Конституції УРСР 1937 формально найвищий орган радянської влади в Україні. За Конституцією УСРР 1919, яку було складено за зразком Конституції радянської Росії, в.з.р. скликалися ВУЦВК (найвищим органом державної влади між з'їздами) не рідше одного разу на рік, а то й частіше, від 1927 – раз на два роки. Ця остання новація була закріплена в Конституції УСРР 1929, проте і вона була порушена під час голодомору 1932–1933 в Україні, коли керівництво більшовиків не бажало допустити розголосу про голод в Україні. Iснувала також можливість скликання надзвичайних з'їздів – за розсудом ВУЦВК або на вимогу рад і з'їздів рад місцевостей, де налічувалося не менше однієї третини громадян, що мали виборчі права. Делегати на в.з.р. обиралися губернськими (після 1926 – окружними) з'їздами рад та Всемолдавським з'їздом рад із числа своїх делегатів. За такого відбору делегатів права меншості не забезпечувалися. Нерівним було і представництво різних соціальних верств населення. Конституція УСРР 1919 не передбачала, як це було в радянській Росії, порядку обрання депутатів та представництва серед них різних соціальних груп. Це питання передавалося у відання ВУЦВК, який міг регулювати норми представництва згідно з політичними обставинами. Так, під час виборчої кампанії 1919 і робітники, і селяни мали вдесятеро менше представників, ніж червоноармійці. 1920 ВУЦВК встановив, що по одному депутату висилають губернські (згодом окружні) та міські з'їзди рад від: а) 1000 червоноармійців у військових частинах (що здебільшого складалися з росіян або зрусифікованих українців і були під пильним контролем більшовиків); б) 10 000 робітників; в) 50 000 селян. Крім того, існувала велика кількість "позбавленців" – т. зв. представників експлуататорських класів, які не мали виборчих прав.

Згідно з Конституцією УСРР 1919, винятковому віданню в.з.р. підлягали затвердження, зміни, доповнення Конституції УСРР, оголошення війни та укладення миру, зміна кордонів республіки, загальне керівництво внутрішньою політикою, встановлення основ організації ЗС, державний контроль над діяльністю радянської влади тощо. З утворенням СРСР компетенція з'їзду дещо змінилася, зокрема, було додано право вирішувати питання про вихід зі складу СРСР.

Iз числа делегатів з'їзду обиралися члени ВУЦВК та делегати до Ради Національностей ЦВК СРСР. З'їздам були підзвітні і ВУЦВК, і Раднарком УСРР, які формально призначалися після кожного з таких з'їздів. Найважливішими серед в.з.р. є I (створення 1-го "уряду" радянської України), II (вимушене проголошення "самостійності" радянської України), III (схвалення 1-ї Конституції УСРР), IХ (зміни в Конституції УСРР відповідно до Конституції СРСР 1924), ХI (схвалення 2-ї Конституції радянської України) та XIV надзвичайний (схвалення 3-ї Конституції УРСР).

Усього відбулося 14 в.з.р.:

  • I – 24–25 (11–12) грудня 1917;
  • II – 17–19 березня 1918;
  • III – 6–10 березня 1919;
  • IV – 16–20 травня 1920;
  • V – 25 лютого – 3 березня 1921;
  • VI – 14–17 грудня 1921;
  • VII – 10–14 грудня 1922;
  • VIII – 17–20 січня 1924;
  • IX – 3–10 травня 1925;
  • X – 6–13 квітня 1927;
  • XI – 7–15 травня 1929;
  • XII – 25 лютого – 4 березня 1931;
  • XIII – 15–22 січня 1935;
  • Надзвичайний XIV – 25–30 січня 1937.

Джерела та літератураРедагувати