Всеукраїнський студентський турнір фізиків

Всеукраїнський студентський турнір фізиків (СТФ) — командне творче змагання серед студентів закладів вищої освіти, яке полягає в розв’язанні дослідницьких задач та захисті своїх розв’язків у науковій полеміці. Національний етап Міжнародного турніру фізиків.

Логотип Міжнародного турніру фізиків, який також офіційно використовується Всеукраїнським студентським турніром фізиків.

Кожного навчального року оргкомітет публікує список з 17 дослідницьких фізичних задач. Команди студентів мають кілька місяців на розв’язок цих задач, після чого приїжджають на турнір і представляють свої розв’язки у форматі фізбоїв[ru].

Всеукраїнський турнір було створено 2003 року, а 2009 року на його основі виник Міжнародний турнір фізиків.

ІсторіяРедагувати

Студентські турніри фізиків були створені як продовження шкільних турнірів юних фізиків для більш досвідчених учасників. Перший Відкритий студентський турнір фізиків відбувся в Одесі в жовтні 2001 року. Наступний турнір вже отримав статус всеукраїнського, і відтоді турніри проходять кожного навчального року. Іноді турніри відбуваються в осінньому, іноді у весняному семестрі, тому на різні календарні роки припадає від 0 до 2 турнірів.

З 2005 року у Всеукраїнських турнірах фізиків почали брати участь команди з інших країн (Росія, Нідерланди). Тому було прийнято рішення про організацію Міжнародного турніру фізиків[1]. Перший Міжнародний турнір фізиків відбувся в Києві в 2009 році. Відтоді Всеукраїнський турнір фізиків є етапом відбору до Міжнародного турніру. Команда, яка займає перше місце на Всеукраїнському турнірі, отримує право представляти Україну на Міжнародному турнірі[2].

Проведення турніруРедагувати

Команди отримують список з 17 дослідницьких задач, і мають кілька місяців на їх розв’язання. Як правило, робота над задачами включає проведення експериментів, розрахунок теоретичних моделей, аналіз літератури. Кожна команда складається з 4-6 студентів.

Потім команди збираються разом на фінальний етап турніру, і доповідають свої розв’язки у форматі фізбоїв[ru]. Протягом фізбою кожна команда послідовно виступає в ролі доповідача, опонента та рецензента. Опонент викликає доповідача на одну з 17 турнірних задач. Доповідач має право відмовитись від кількох задач, а потім приймає виклик і 1 або 2 представника команди робить 9-хвилинну доповідь з розв’язком прийнятої задачі. Потім представник команди опонента робить опонування (аналіз переваг і недоліків запропонованого розв’язку), а представник команди рецензента - рецензію (аналіз форми доповіді й рецензування та полеміки між доповідачем й опонентом). Доповідач, опонент та рецензент проводять полеміку стосовно запропонованої доповіді. Потім до полеміки залучаються також всі інші члени команд. Члени журі задають уточнюючі питання доповідачам, опонентам та рецензентам і виставляють оцінки. У ролі журі, як правило, виступають викладачі вишів або вчені-фізики. За дотриманням правил і регламенту слідкує ведучий фізбою[3][4].

Перші кілька фізбоїв турніру - відбіркові, у них кожна команда зустрічається з різними суперниками за результатами жеребкування. У залежності від кількості виграних боїв та кількості набраних у них балів, обчислюється рейтинг кожної команди, 9 команд з найвищим рейтингом проходять до півфіналів. Проводяться 3 півфінальні бої по 3 команди в кожному, і 3 переможці проходять до фіналу, а ті 3 команди, які посіли другі місця у своїх півфінальних групах, отримують дипломи ІІІ ступеня. (За малої кількості учасників можлива схема турніру без півфінальних боїв, коли команди у фінал відбирають за рейтингом у відбіркових боях.) У фіналі кожна команда сама обирає, яку задачу вона хоче доповідати. Переможець фіналу отримує диплом І ступеня та право брати участь у Міжнародному турнірі фізиків, а два інші учасника фіналу отримують дипломи ІІ ступеня. У випадках, коли команди набирають майже однакову кількість балів, можлива й більша кількість переможців[4].

ПереможціРедагувати

Рік Місто Кількість
команд
Диплом I ступеня Диплом II ступеня Задачі
2003 I Одеса 11 Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Київський університет
(радіофізичний факультет)
Харківський університет
(фізичний факультет)[5]
2004 II Одеса 12 Одеський університет Київський університет
(радіофізичний факультет)
Донецький університет[6]
2005 III Київ 13 Київський університет
(радіофізичний факультет)
Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Львівський університет
[1] [Архівовано 7 березня 2007 у Wayback Machine.]
2005 IV Київ 24 Львівський університет,
Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
МФТІ,
Київський університет
(радіофізичний факультет)
[2] [Архівовано 7 березня 2007 у Wayback Machine.]
2006 V Київ 23 Київський університет
(радіофізичний факультет)
Збірна університетів Гронингена та Утрехта,
МФТІ,
Одеський університет[7]
[3] [Архівовано 5 березня 2007 у Wayback Machine.]
2007 VI Київ 24 МФТІ,
Санкт-Петербурзький університет
Київський університет
(фізичний факультет)
Харківський університет
(фізико-технічний факультет)[8]
pdf [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
2008 VII Київ 15 Київський університет
(фізичний факультет)
Київський університет
(радіофізичний факультет)
Харківський університет
(фізико-технічний факультет)[9]
[4] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2009 VIII Київ 12 Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Прикарпатський університет
Київський університет[10]
[5] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2011 IX Київ 9 Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Національний університет «Львівська політехніка»,
Київський університет
(радіофізичний факультет)
[6] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2011 X Харків 12 Київський університет
(радіофізичний факультет),
Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Національний університет «Львівська політехніка»,
Одеський університет[11]
[7] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2012 XI Харків 11 Київський університет
(радіофізичний факультет)
Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Донецький університет
Прикарпатський університет[12]
[8] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2013 XII Харків 8 Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Київський університет
(радіофізичний факультет)
Харківський університет
(фізичний факультет)[13]
[9] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2015 XIII Харків 6 Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Київський політехнічний інститут
Харківський університет
(фізико-технічний факультет)[14]
[10] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2015 XIV Київ 12 Національний університет «Львівська політехніка» Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Харківський університет
(фізичний факультет)[15]
[11] [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
2016 XV Київ 7 Харківський університет
(фізико-технічний факультет)
Харківський університет
(фізичний факультет)
Київський університет
(радіофізичний факультет)
[12] [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]
2017 XVI Київ 14 Харківський університет
(фізико-технічний і
фізичний факультети)
Київський університет
(фізичний факультет)
[13] [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.]
2018 XVII Київ 11 Харківський університет
(фізико-технічний і
фізичний факультети)
Київський університет
(фізичний факультет)
Київський університет
(радіофізичний факультет)
[14]
2019 XVIII Київ Харківський університет
(фізико-технічний і
фізичний факультети)
2022 XIX онлайн 6 Харківський університет
(фізико-технічний і
фізичний факультети)
Київський університет
(фізичний факультет)
Київський університет
(радіофізичний факультет)
[15]

ЛітератураРедагувати

  • Гребенюк О. В., Зарицький О. М. Турнір як гра. — Харків : «Основа», 2010. — 176 с. — (Бібліотека журналу «Фізика в школах України»; Вип. 3 (75)) — ISBN 978-617-00-0484-0.

ПриміткиРедагувати

  1. Історія турніру [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Всеукраїнського студентського турніру фізиків.
  2. Vanovskiy V. International Physicists' Tournament—the team competition in physics for university students, 2014, European Journal of Physics. (англ.)
  3. Гребенюк О. В., Зарицький О. М. Турнір як гра. — Харків : «Основа», 2010. — 176 с. — (Бібліотека журналу «Фізика в школах України»; Вип. 3 (75)) — ISBN 978-617-00-0484-0.
  4. а б Правила турніру [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Всеукраїнського студентського турніру фізиків.
  5. Колебошин В., Анісімов І. Гра для інтелектуалів. Перший Всеукраїнський студентський турнір фізиків. Освіта. — 2003. — 7-14 травня (№ 20). — С. 1.
  6. Анісімов І. Другий Всеукраїнський студентський турнір фізиків. — Освіта України. — 2004. — 14 травня (№ 37). — С. 3
    Русланова Алёна. Увидеть задачу в явлении. — Одесский университет. — 2004. — Май (№ 4). — С. 15 (рос.)
  7. Відбувся V Всеукраїнський студентський турнір фізиків [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 23.11.2006
    Завершився п'ятий Всеукраїнський студентський турнір фізиків [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.], освітній портал osvita.org.ua, 22.11.2006
    Филатова Елена, V всеукраинский турнир физиков студентов [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт физического факультета Одесского национального университета имени И. И. Мечникова, 26.11.2006 (рос.)
  8. VI Всеукраинский студенческий турнир физиков [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт физического факультета Санкт-Петербургского государственного университета (рос.)
    Н. Вдовенко, Студентський турнір фізиків, Київський політехнік, 6 грудня 2007 року, № 38 (2814), с. 2 (сайт КПІ [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], номер повністю [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.])
  9. Студенческий Турнир Физиков [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.], Цитрус — Газета Студентського Парламенту фізичного факультету, № 3 (6), 26.12.2008, с. 5 (рос.)
  10. Чергова перемога на ВСТФ [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт фізико-технічного факультету Харківського національного університту імені В. Н. Каразіна
  11. Гірка І., Шалімова М. Фізбої Харківського університету [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], газета «Харківський університет» (2012), № 1
    X Всеукраїнський студентський турнір фізиків [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Блог Цимбалюка Івана, 24 листопада 2011 року
  12. Вітаємо студентів-переможців Всеукраїнського турніру фізиків [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 12 листопада 2012 року
    Радіофізики знову перемогли [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 12 листопада 2012 року
  13. Поздравляем призеров Всеукраинского студенческого турнира физиков! [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 13 ноября 2013 года (рос.)
  14. Вітаємо призерів Всеукраїнського студентського турніру фізиків!, сайт Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], 13 березня 2015 року
    П. Наказной, Успіх команди КПІ на турнірі фізиків, Київський політехнік, 9 квітня 2015 року, № 12 (3111), с. 2 (сайт КПІ [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт ФТІ [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], номер повністю [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.])
  15. Каразінці — серед призерів Всеукраїнського студентського турніру фізиків [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 18 листопада 2015 року

ПосиланняРедагувати