Всесвітня виставка 1873
Всесвітня виставка 1873 у Відні (нім. Weltausstellung 1873) — всесвітня виставка 1873 року в столиці Австро-Угорщини Відні. Девізом виставки були слова «Культура та освіта» (нім. Kultur und Erziehung).
| Всесвітня виставка 1873 | |
|---|---|
|
| |
| 48°12′57″ пн. ш. 16°23′44″ сх. д. / 48.21611100002777306° пн. ш. 16.39555600002777780° сх. д.Координати: 48°12′57″ пн. ш. 16°23′44″ сх. д. / 48.21611100002777306° пн. ш. 16.39555600002777780° сх. д. | |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Тип | Expo |
  Всесвітня виставка 1873 Всесвітня виставка 1873 (Австрія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія проведення ред.
У 1873 році всесвітню виставку вперше організували за межами Англії та Франції. З точки зору габсбурзької монархії, виставка мала надати нового імпульсу модернізації країни та відновити її впевненість у собі після поразок у війнах з Пруссією та Італією.
Для розміщення експозиції було виділено парк Пратер. Площа виставки становила 12 га, що було в 5 разів більше ніж площа всесвітньої виставки у Парижі[1]. Центральною спорудою виставки був павільйон Палацу промисловості — Ротонда, який проіснував до 1937 року, незважаючи на постійні протікання даху. Купол Ротонди став найбільшим у світі[2]. Будівлю звели за рекордні 18 місяців. Також було побудовано 190 павільйонів менших розмірів. Значну увагу було надано архітектурній красі виставки, чим перевершено попередні виставки[3].
Через природні причини (повінь на Дунаї, епідемія холери) та фінансові махінації не вдалося повністю підготуватися до виставки. Деякий час територія виставки була підтоплена[4].
Виставка була відкрита 1 травня 1873 після промови австрійського імператора Франца Йосифа під час святкової церемонії. Святковим оркестром керував Йоганн Штраус.
Організаторами Віденської виставки виступили великі банкіри та промисловці, в тому числі Ротшильди і Круппи. Незважаючи на основне гасло, акцент був зроблений на укладанні прибуткових угод. Експозиція привернула до Відня натовпи підприємців з усього світу, що викликало «цінову революцію» у віденських кафе, ресторанах і готелях. Впродовж виставки її учасникам було вручено 25572 медалі. Одночасно з виставкою проводився конгрес з патентного права. Крім того, в австрійську столицю з'їхалися дипломати, яким було доручено оформити союз трьох імператорів.
Важливою рисою виставки була увага до національних культур країн-учасниць. Наприклад, проводилися виставки художників. Як приклад, на всесвітній виставці були представлені твори близько сотні російських художників[5].
На лузі було обладнано «міжнародна село» з типовими селянськими оселями різних народів. Зокрема, був експонований житловий будинок родини з Галичини[6]
У цій виставці вперше брали участь екзотичні для європейців країни Африки, а також Японія. Величезний ажіотаж серед репортерів викликала поява у Відні перського шаха Насер ед-Діна, котрого розмістили в Лаксенбургському замку.
25 травня 1873 виставку відвідав і російський імператор Олександр II[3]
Список країн-учасниць[7] ред.
- Японська імперія
- Китай
- Сіам (Таїланд)
- Іран
- Туреччина зі своїми територія: Єгипет, Туніс, Аравійський півострів
- Марокко
- Греція
- Румунія
- Російська імперія з Кавказом, Хівою та Туркестаном
- Сполучені Штати Америки
- Британська Північна Америка (Канада)
- Гаваї
- Англія та колонії: Британська Індія, Австріля, Нова Зеландія, Цейлон, Багамські острови, Ямайка, Південна Африка, Маврикій, Квінсленд, Тринідад, західноафриканські колонії.
- Франція з своїми колоніями: Алжир, Таїті, Французька Індія, Французька Гаяна, Нова Каледонія, Західна Африка, Мадагаскар, Мартиніка, Гваделупа, Реюньйон, Сенегал, Індокитай
- Нідерланди з колоніями: територія сучасної Індонезії, Нідерландська Гаяна.
- Бельгія
- Бразилія
- Данія
- Швеція
Примітки ред.
- ↑ Венская Всемирная выставка, 1873 г. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ История всемирных выставок. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ а б Венская Всемирная выставка, 1873. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ Электрические мальчики и венская пара. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ IX По поводу выставки / РВБ: Ф.М. Достоевский. Собрание сочинений в 15 томах. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ György Klösz: Das galizische Bauernhaus, 1873. Die Welt der Habsburger. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 26 грудня 2015.
- ↑ Jutta Pemsel, Die Wiener Weltausstellung von 1873, Kapitel: Großereignis Weltausstellung, Wien/Köln, Böhlau Verlag 1989, S. 41f, ISBN 3-205-05247-1
Джерела ред.
- Венская Всемирная выставка, 1873 г. [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Бібліографія ред.
- Friedrich Pecht: Kunst und Kunstindustrie auf der Wiener Weltausstellung 1873, Cotta, Stuttgart 1873
- Welt ausstellen. Schauplatz Wien 1873. Herausgeber Technisches Museum Wien, Beiträge von: Ulrike Felber, Manuela Fellner-Feldhaus und Elke Krasny dt. /engl., ISBN 3-902183-10-1
- Jutta Pemsel: Die Wiener Weltausstellung von 1873. Böhlau Verlag, Wien/Köln 1989, ISBN 3-205-05247-1
- Anna Minichberger: Die Japanischen Lackarbeiten der Wiener Weltausstellung im Österreichischen Museum für Angewandte Kunst. Diplomarbeit Universität Wien, Wien 2007 (Online-Version)
- Carl von Lützow (Hrsg.): Kunst und Kunstgewerbe auf der Wiener Weltausstellung 1873. E. A. Seemann, Leipzig 1875. (Online-Version)
- Offizieller Ausstellungsbericht. Herausgegeben durch die General Direction der Wiener Weltausstellung 1873 (Online-Version)
- Maschinenwesen und Transportwesen. Abdruck aus dem Amtlichen Bericht über die Wiener Weltausstellung 1873, Vieweg, 1874 (Online-Version)
- Katalog für die Schweizerische Abteilung der Weltausstellung 1873. 1873 (Online-Version)
- Paul Pantzer (Hrsg.): Die Iwakura-Mission. Das Logbuch des Kume Kunitake über den Besuch der japanischen Sondergesandtschaft in Deutschland, Österreich und der Schweiz im Jahre 1873. Iudicium, München 2002, ISBN 3-89129-746-7
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всесвітня виставка (1873) |