Вощанов Павло Ігорьович

російський політик
(Перенаправлено з Вощанов Павло Ігорович)

Павло Ігорьович Вощанов (нар. 3 листопада 1948, Москва) — російський журналіст, один із засновників і політичний оглядач «Нової газети», прессекретар Президента Російської Федерації Бориса Єльцина з липня 1991 до лютого 1992 року.

Вощанов Павло Ігорович
Народився3 листопада 1948(1948-11-03) (76 років)
Москва, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
ДіяльністьЖурналіст, оглядач
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d]
Знання мовросійська
Посададепутат Державної Думи РФ[d]
НагородиМедаль Пам'яті 13 січня

Життєпис

ред.

Народився 3 листопада 1948 року в Москві в родині військового, який в 1950—1963 роках служив в НДР. Пізніше батька перевели в Узбекистан, де Вощанов здобув вищу економічну освіту. У 1980-і роки працює в керівництві Інституту економіки та будівництва Держбуду СРСР, де захищає докторську дисертацію[1]. З 1988 року — економічний оглядач «Комсомольської правди».

Під час серпневого путчу 1991 року саме Вощанов проводив пресконференції в стінах Білого дому. За його спогадами, в цей час в бомбосховищі «був накритий стіл, і Борис Миколайович з найближчим оточенням» розслаблялися «, чекаючи вирішення ситуації»[2]. У лютому 1992 року через наростальні особисті розбіжності з Єльциним подав у відставку.

Відзнаки

ред.

1996 року за роботу в «Комсомольской правде» отримав премію Спілки журналістів Росії «Золоте перо Росії»[3]. У 1990-ті роки також входив до редколегії газети «Трибуна», публікувався в тижневику «Деловой вторник», очолював 1999 року «Радіо-1». 1995, 1998 і 1999 року невдало балотувався в депутати Держдуми[1]. У 2000-і роки друкувався переважно в «Новой газете». 2006 року випустив політичний роман «Фантомний біль». Також невдало балотувався в депутати Московської міської думи.

Примітки

ред.
  1. а б Вощанов Павел Игоревич. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 22 жовтня 2018.
  2. ПАВЕЛ ВОЩАНОВ: «И ТОГДА Я РЕШИЛ УЙТИ ИЗ КРЕМЛЯ» — Россия выбирает — Деловая пресса. Электронные газеты. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  3. Лауреаты премий Союза журналистов России за 1996-99 годы. Союз журналистов России. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.

Посилання

ред.