Восточний (космодром)

Космодром «Восточний» — російський космодром. Розташований на Далекому Сході в Амурській області, поблизу міста Ціолковський, неподалік від міста Свободний[1].

Восточний
Зображення
Дата створення / заснування 2011
Держава Flag of Russia.svg Росія
Адміністративна одиниця Амурська область
Висота над рівнем моря 250 м
Розташування на мапі
Офіційний сайт
CMNS: Восточний у Вікісховищі

Координати: 51°53′04″ пн. ш. 128°20′05″ сх. д. / 51.88455277780577291° пн. ш. 128.33477777780777274° сх. д. / 51.88455277780577291; 128.33477777780777274

Запуск ракети-носія Союз-2.1а з космодрому Восточний, 28 квітня 2016

Будівництво розпочато 2010 року, перший запуск ракети відбувся 28 квітня 2016 року- на орбіту було виведено космічний апарат «Михайло Ломоносов», супутник «Аіст-2Д» та наносупутник «SamSat-218»[2]., завершення будівництва очікується 2016 року.

Загальна інформаціяРедагувати

Військовий космодром «Свободний» почав діяти 1996 року на базі 27 дивізії ракетних військ[3]. 2007 року були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництво на його базі цивільного космодрому «Восточний»[4]. Указ про його створення був підписаний 21 листопада 2007 року президентом Росії В. Путіним[5].

Будівництво розпочалося після того, як фахівці дали техніко-економічне обстеження, що визначило точне місце розташування космодрому. Перші безпілотні запуски очікувалися 2015 року. Будівництво планували завершити 2016 року[6]. Перші пілотовані запуски плануються 2018 року. Регулярна робота космодрому запланована з 2020 року.

Першочергове завдання нового комплексу — знизити навантаження на космодром Байконур, але не замінити його повністю, принаймні, до кінця терміну оренди — 2050 року.

ІнфраструктураРедагувати

 
Перша ракета Союз-2.1а на стартовому майданчику космодрому

Планується будівництво десяти технічних та забезпечуючих майданчиків[7]:

  • стартовий комплекс ракетоносія середнього класу підвищеної вантажопідйомності (до 20 т) у складі двох пускових установок;
  • монтажно-випробувальні корпуси для випробувань та підготовки до запуску автоматичних КА і пілотованих космічних кораблів;
  • об'єкти для передпольотної та передстартової підготовки космонавтів;
  • киснево-азотний та водневий заводи;
  • сучасний вимірювальний комплекс, у тому числі морський;
  • аеродромний комплекс для прийому всіх типів літаків;
  • внутрікосмодромні автодороги, залізниці;
  • об'єкти інженерного забезпечення: мінікотельні, водозабірні та очисні споруди, всі види зв'язку, об'єкти МНС;
  • різні складські, перевантажувальні та ремонтні об'єкти;
  • місто для проживання експлуатаційного персоналу космодрому з необхідними медичними, соціально-побутовими, торговими, культурно-розважальними та спортивними об'єктами.

Стартові майданчикиРедагувати

На космодромі «Восточний» намічено будівництво до 2015 року двох стартових майданчика для ракет «Союз-2» — легкого та середнього класів. Стартовий комплекс для ракет важкого класу «Ангара-5» (з пілотованими космічними кораблями) намічено побудувати до 2018 року[8].

Вартість проектуРедагувати

2011 року з федерального бюджету було виділено 1,4 млрд рублів на будівельно-монтажні роботи лінійних об'єктів космодрому — залізниці та автодороги, лінії електропередач, і промислової експлуатаційної бази.[9]

На перший етап будівництва космодрому з бюджету Росії планувалося виділити 81 млрд рублів на період до 2015 року, на створення забезпечуючої інфраструктури космодрому. У рамках федеральної космічної програми на космічні технології планувалося виділити 92 млрд рублів. Разом на будівництво космодрому «Східний» до 2015 року планувалося виділити 173 млрд рублів[10].

Всього на будівництво космодрому планувалося витратити близько 300 млрд рублів[11].

Що дає Росії новий космодромРедагувати

  • Незалежність космічної діяльності по всьому спектру вирішуваних завдань: від наукових та соціально-економічних до пілотованих програм[12][13][14].
  • Гарантоване виконання міжнародних та комерційних космічних програм (на відміну від космодрому Байконур, для використання якого Казахстан вимагає жорсткого дотримання екології, чого Росія не може забезпечити[12][15]).
  • Поліпшення соціально-економічної обстановки в Амурській області, розвиток місцевої промислової бази із залученням інвестицій та приватного капіталу в районі створення космодрому[12][13].
  • Новий, сучасніший (порівняно з устаткуванням Байконура) технічний комплекс[14].
  • У перспективі — скорочення витрат на оренду космодрому Байконур[13][14].

Недоліки далекосхідного космодрому (порівняно з Байконуром)Редагувати

  • Необхідність будувати для космодрому власний аеродром (у той час як на Байконурі є два сучасних аеродроми) або прокладати залізничну гілку від космодрому до найближчого аеродрому (для транспортування космічних апаратів)[12].
  • Збільшення транспортних витрат (як фінансових, так і витрат часу). Зараз основні космічні підприємства знаходяться в Москві, Самарі, Желєзногорську (Красноярський край), звідти космічні апарати, ракети-носії та персонал доставляються на Байконур залізничним та авіаційним транспортом на відстань 2500 і 1500 км відповідно. У разі створення космодрому «Східного» відстань доставки перевищить 5500 км.[16]
  • Космодром розташований майже на 6° північніше, ніж Байконур, що призведе до зниження маси виведених вантажів[12].
  • Відпрацьовані частини ракет, падаючи в тайгу, можуть викликати лісові пожежі, які й так для цього регіону є серйозною проблемою.
  • Відсутність житла та об'єктів інфраструктури для службовців[12]. Чисельність необхідного персоналу, разом з сім'ями, може досягати 100 000 осіб.[джерело не вказане 3232 дні] У самому Вуглегірську проживає не більше 5 000 осіб, що викликає необхідність фактично будувати нове місто за кількістю житлових будівель та розміром інфраструктури порівняне з обласним центром (Благовєщенськ)[12].

Будівництво та запускРедагувати

Запуск ракети-носія Союз-2.1а з космодрому Восточний, 28 квітня 2016

Спорудження космодрому було розділене на три етапи:

  • 2008—2010 — конструкторські та проектні роботи
  • 2011—2015 — будівництво та введення в експлуатацію об'єктів, що забезпечують запуск космічних апаратів
  • 2016—2018 — об'єкти, що уможливлюють запуск пілотованих кораблів[17]

Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів[18]. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу[19].Проте ця інформація була спростована Центром Експлуатації і ракета була встановлена в штатному режимі.[20]

Хронологія запусківРедагувати

  1. Перший запуск ракети з космодрому «Восточний» було заплановано на 27 квітня 2016 року. Для спостереження за запуском до Благовєщенська прибув Президент Росії В. Путін. Проте за дві з половиною хвилини до контакту підйому стався автоматичний відбій у зв'язку зі збоями роботи автоматизованої системи управління. Запуск було перенесено.[21] Він відбувся 28 квітня 2016 року. На орбіту було виведено космічний апарат «Михайло Ломоносов», супутник «Аіст-2Д» та наносупутник «SamSat-218»[2].
  2. 28 листопада 2017 року — запуск ракети-носія «Союз-2.1б» з космічним апаратом гідрометеорологічного забезпечення «Метеор-М» № 2-1 і 18 наносупутниками. Після успішного старту розгінний блок «Фрегат» разом із корисним навантаженням невдовзі впав в Атлантичний океан.[22]
  3. 1 лютого 2018 року — запуск ракети-носія «Союз-2.1а» із двома російськими супутниками Канопус-В та 9 американськими і німецькими супутниками[23].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.rg.ru/2008/01/30/reg-priamurje/sevastyanov.html [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. а б Перший запуск з Восточного — космічні апарати на орбіті // Роскоксмос. — 28.04.2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2016. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015. 
  4. http://www.forbes.ru/tekhnologii/tekhnika-i-biznes/244635-zvezdnye-starty-zachem-rossiya-stroit-novyi-kosmdrom-na-dalnem[недоступне посилання з травня 2019]
  5. http://www.kadis.ru/daily/index.html?id=45513[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2008. Процитовано 18 жовтня 2008. 
  7. О создании космодрома «Восточный» (рос.). Роскосмос. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 9 жовтня 2013. 
  8. К 2018 году на космодроме Восточный (Амурская область) будет построен стартовый комплекс для новых ракет «Ангара». Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 25 лютого 2014. 
  9. Строительство космодрома «Восточный» будет стоить 24,5 млрд рублей
  10. Нам предстоит определиться с целесообразностью пилотируемых миссий. Известия. 09 января 2012 год. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014. 
  11. Строительство космодрома Восточный обойдется России в 300 млрд рублей. ИТАР-ТАСС. 16 декабря 2011 год. 
  12. а б в г д е ж Космодром «Восточный» заменит Байконур 03.07.2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 25 лютого 2014. 
  13. а б в Первую ракету с космодрома «Восточный» запустят в 2015 году. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014. 
  14. а б в Россия постепенно передаст Байконур Казахстану. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014. 
  15. Казахстан мешает России выполнять запуски с Байконура. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 25 лютого 2014. 
  16. Осмотреться в отсеках. Интервью с В. Е. Гудилиным // Аргументы недели. — 2013. — 11 апр. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 25 лютого 2014. 
  17. Строительство космодрома "Восточный". РИА Новости. 3 вересня 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2015.  (рос.)
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015. 
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015. 
  20. ЦЭНКИ опроверг слухи о несоответствии "Восточного" размерам "Союза-2". РИА Новости. 2 листопада 2015. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 листопада 2015.  (рос.)
  21. Перенесення першого запуску ракети з російського космодрому «Восточний»: в «Роскосмосі» повідомили деталі // УНІАН. — 27.04.2016. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016. 
  22. Космічна невдача Росії: названа причина падіння супутника «Метеор» в Атлантичний океан. УНІАН. 28 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017. 
  23. С космодрома Восточный запустили третью в его истории ракету. Gordonua.com. 1 лютого 2018. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018. (рос.)