Відкрити головне меню

Воронін Олександр Іванович (1908, село Кожанка Муромського повіту Володимирської губернії — березень 1990, Москва) — діяч РСЧА і НКВД, КДБ СРСР, генерал-лейтенант (1945). Начальник Управління КДБ по Красноярському краю.

Воронін Олександр Іванович
Народився 1908
Муромський повіт[d], Владимирська губернія, Російська імперія
Помер березень 1990
Москва, СРСР
Діяльність політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного Прапора  — 1943Орден Червоного Прапора  — 1948Орден Суворова II ступеня — 1944Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985
Орден Трудового Червоного Прапора — 1942Орден Трудового Червоного Прапора — 1948Орден Червоної Зірки  — 1940Орден Червоної Зірки  — 1943
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років радянській міліції»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Заслужений працівник НКВС— 1942Почесний співробітник держбезпеки— 1957

Зміст

Ранні рокиРедагувати

Народився в російській сім'ї робітника-шліфувальника . Закінчив сільську школу в 1918, слухач Володимирської губернської школи радянського і партійного будівництва (вересень 1923 — червень 1924).

Учень у приватного кравця, село Рогово Павловського повіту Нижньогородської губернії, з грудня 1919 по травень 1920. Працював у господарстві батька, село Кожанка, з травня 1920 по червень 1921 і з червня 1924 по червень 1926. З червня 1921 по вересень 1923 — пакувальник, мастильник ножів, учень на фабриці сталевих виробів, селище Бєлайково. Інструктор Муромського повітового комітету ВЛКСМ з червня по вересень 1926. Секретар осередку ВЛКСМ лісозаводу, станції Волосата Московсько-Курської залізниці, з вересня 1926 по лютий 1927. Голова волвиконкомів Владимирської губернії, з лютого 1927 по липень 1929. Заступник секретаря осередку ВКП(б) текстильної фабрики «Марксист», село Паустово, з липня по вересень 1929. Секретар партколективу, село Нікологори, з вересня 1929 по серпень 1930. Секретар осередку ВКП(б) на будівництві гавані Нижньогородського автозаводу з вересня по грудень 1930. Секретар осередку ВКП(б) механічної бази Нижньогородського автозаводу з грудня 1930 по травень 1931. Секретар осередку ВКП(б) Промислового району Нижньогородського автозаводу з травня по вересень 1931. Секретар парткому кузні № 1 Нижньогородського автозаводу з жовтня 1931 по квітень 1932. Завідувач агітаційно-масовим відділом парткому Горьковського автозаводу з квітня 1932 по жовтень 1933. Секретар партійного комітету пресово-ковальського цеху Горьковського автозаводу з жовтня 1933 по січень 1937.

В органах державної безпекиРедагувати

  • Слухач курсів при Центральній школі НКВС СРСР з січня по лютий 1937.
  • Стажер у відділі ГУГБ НКВС СРСР з 11 лютого 1937 по 23 квітня 1937.
  • Помічник начальника 1-го відділення 6-го відділу ГУГБ НКВС СРСР з 23 квітня 1937 по березень 1938.
  • Помічник начальника відділення 1-го відділу 3-го управління НКВС СРСР з березня 1938 по червень 1938.
  • Помічник начальника 5-го відділення 1-го відділу 3-го управління НКВС СРСР з червня по вересень 1938.
  • Помічник начальника 5-го відділення 1-го відділу ГТУ НКВС СРСР з вересня по 1 жовтня 1938.
  • Референт секретаріату НКВС СРСР з 1 жовтня по грудень 1938.

Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (дообраний).

Начальник УНКВС-УНКДБ Сталінградської області з 29 грудня 1938 по 9 жовтня 1944.

Начальник УНКДБ-УМДБ Львівської області з 9 жовтня 1944 по 9 грудня 1948. Саме Воронін запропонував (з метою позбавити УПА підтримки місцевого населення) масову депортацію. Цю пропозицію підтримав Лазар Каганович, підкресливши, що саме такий хід подій пришвидшить «остаточну радянізацію в західних областях»[1].

Заступник міністра геології СРСР з 11 квітня 1949 по 20 березня 1953.

Начальник 6-го спеціального відділу МВС СРСР з 20 березня по 10 грудня 1953. Начальник УМВС Красноярського краю з 10 грудня 1953 по квітень 1954, потім начальник УКДБ Красноярського краю з 21 травня 1954 по 9 липня 1958.

Старший радник, старший консультант КДБ при РМ СРСР в Албанії з 2 серпня 1958 по 10 березня 1961.

Начальник УКДБ Брянської області з 8 червня по 18 серпня 1962. Звільнений у запас КДБ з жовтня 1962 року.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати