Волтер Меттау
Волтер Меттау (англ. Walter Matthau, |ˈwɔːltə ˈmæthaʊ|; 1 жовтня 1920, Нью-Йорк — 1 липня 2000, Санта-Моніка, США) — американський актор, продюсер і режисер, відомий ролями у фільмах «Щасливе печиво», «Квітка кактуса», «Сонячні хлопці», «Денніс-мучитель». У 10 фільмах його партнером був найкращий друг Джек Леммон. Режисував фільм «Гангстерська історія» (1959).
Волтер Меттау | |
---|---|
Walter Matthau | |
Дата народження | 1 жовтня 1920 |
Місце народження | Манхеттен, США |
Дата смерті | 1 липня 2000 (79 років) |
Місце смерті | Санта-Моніка, США |
Поховання | Кладовище Вествуд |
Громадянство | США |
Alma mater | Нова школа і Seward Park High Schoold |
Професія | актор |
Кар'єра | 1947—2000 |
Нагороди | |
IMDb | ID 0000527 |
Волтер Меттау у Вікісховищі |
Меттау відзначався преміями «Тоні», БАФТА, «Золотий глобус» та «Оскар».
Біографія
ред.Народився у сім'ї дрібного торговця-єврея родом із Києва. Батько Волтера залишив сім'ю, коли хлопцеві було тільки 3 роки. Юний Волтер торгував безалкогольними напоями, а у вільний час грав епізодичні ролі в Єврейському театрі, одержуючи 50 центів за кожну появу на сцені. Після закінчення середньої школи працював лісником у Монтані, інструктором з гімнастики та тренером з боксу для поліцейських.
Під час Другої світової війни служив в авіації радіошифрувальником на важких бомбардувальниках і повернувся додому з бойовими нагородами у званні сержанта.
У 1948 році дебютував на сцені як актор. За невеликий час на його рахунку були десятки ролей у театрі, на телебаченні та в кіно: він закріпив за собою амплуа негативного героя. 1955 року він вперше знявся у фільмі «Кентукіанець», а опісля — у стрічках «Більше, ніж життя», «Обличчя в натовпі», «Самотні — хоробрі», «Надійний». У «Цибулевій голові», «Шараді», «Прощай, Чарлі» створив цікаві комедійні ролі. Не цурався він і зйомок у численних телесеріалах.
Успішною для Меттау стала роль юриста Гінгрича у комедії «Щасливе печиво» (1966), за яку він отримав премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану.
Після «Оскара» зіграв головні ролі у фільмах «Дивна пара» (1968), «Привіт, Доллі!» (1969). За головні ролі в стрічках «Котч» (1971), «Сонячні хлопці» (1975) був номінований на «Оскар». За роль у «Сонячних хлопцях» отримав премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль — комедія або мюзикл.
Успішною стала роль тренера Морріса Баттермейкера в комедії «Нестерпні ведмеді» (1976). За ролі у фільмах «Гра в класики» (1980) і «Перший понеділок жовтня» (1981) був номінований на «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль — комедія або мюзикл. 1982 року отримав зірку на Голлівудській алеї слави.
Волтер Меттау прожив довге творче життя й помер 1 липня 2000 року. Похований він на кладовищі Вествуд у Лос-Анджелесі.
Фільмографія
ред.- 1956 — Більше ніж життя /Bigger Than Life
- 1957 — Обличчя в натовпі /A Face in the Crowd
- 1958 — Король креолів /King Creole
- 1959 — Гангстерська історія /Gangster Story
- 1963 — Шарада /Charade
- 1964 — Збій системи безпеки /Fail-Safe
- 1965 — Міраж /Mirage
- 1966 — Щасливе печиво /The Fortune Cookie
- 1967 — Керівництво для одруженого чоловіка /A Guide For A Married Man
- 1968 — Дивна пара /The Odd Couple
- 1969 — Хелло, Доллі! /Hello, Dolly
- 1969 — Квітка кактуса /Cactus Flower
- 1971 — Номер у готелі Плаза /Plaza Suite
- 1971 — Котч /Kotch
- 1973 — Чарлі Веррік /Charley Varrick
- 1973 — Поліцейський, що сміється /The Laughing Policeman
- 1974 — Перша шпальта /The Front Page
- 1975 — Сонячні хлопці /The Sunshine Boys
- 1976 — Нестерпні ведмеді /The Bad News Bears
- 1978 — Сімейний лікар /House Calls
- 1980 — Гра в класики /Hopscotch
- 1981 — Перший понеділок жовтня /First Monday in October
- 1982 — Я повинна зніматися в кіно / I Ought to Be in Pictures
- 1986 — Пірати /Pirates
- 1988 — Чортеня /Il Piccolo Diavolo
- 1988 — Психодрами /The Couch Trip
- 1991 — Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі / JFK
- 1993 — Денніс-мучитель /Dennis the Menace
- 1993 — Старі буркуни /Grumpier Old Men
- 1994 — Пробачне вбивство /Incident in a Small Town
- 1994 — Коефіцієнт інтелекту /I.Q.
- 1995 — Старі буркуни розбушувалися /Grumpier Old Men 2
- 1995 — Лугова арфа /The Grass Harp
- 1997 — У відкритому морі /Out to Sea
- 1998 — Дивна пара 2 /The Odd Couple II
- 2000 — Відбій /Hanging Up
Нагороди та номінації
ред.Нагорода | Рік | Категорія | Фільм/Телесеріал/Постановка | Результат |
---|---|---|---|---|
Оскар | 1967 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Щасливе печиво | Перемога |
1972 | Найкраща чоловіча роль | Котч | Номінація | |
1976 | Найкраща чоловіча роль | Сонячні хлопці | Номінація | |
BAFTA | 1970 | Найкраща чоловіча роль | Таємне життя американської дружини | Номінація |
1974 | Найкраща чоловіча роль | Піт і Тіллі /Чарлі Веррік | Перемога | |
1977 | Найкраща чоловіча роль | Сонячні хлопці /Нестерпні ведмеді | Номінація | |
Золотий глобус | 1967 | Найкраща чоловіча роль в комедії або мюзиклі | Щасливе печиво | Номінація |
1969 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Дивна пара | Номінація | |
1972 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Котч | Номінація | |
1973 | Найкраща чоловіча роль в комедії або мюзиклі | Піт і Тіллі | Номінація | |
1975 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Перша шпальта | Номінація | |
1976 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Сонячні хлопці | Перемога | |
1981 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Гра в класики | Номінація | |
1982 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Перший понеділок жовтня | Номінація | |
Еммі | 1963 | Найкраща чоловіча роль у міні-серіалі або фільмі | Шоу тижні Дюпона | Номінація |
Тоні | 1959 | Найкраща чоловіча роль другого плану у п'єсі | Ще раз, з почуттям | Номінація |
1962 | Найкраща чоловіча роль другого плану в п'єсі | Постріл у темряві | Перемога | |
1965 | Найкраща чоловіча роль в п'єсі | Дивна пара | Перемога |
Література
ред.- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
ред.- Волтер Меттау на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Humorous Quotes [Архівовано 22 червня 2008 у Wayback Machine.]
- GERMAN WEBSITE OF WALTER MATTHAU & JACK LEMMON [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]