Воловодов Борис Наумович
Борис Наумович Воловодов (нар. 19 липня 1914, Грозний, Терська область — пом. 3 листопада 1943, Керч, Кримська АРСР) — радянський льотчик-штурмовик морської авіації, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943). Лейтенант.
| Воловодов Борис Наумович | |
|---|---|
| Народження |
19 липня 1914 Грозний, Терська область, Російська імперія |
| Смерть |
3 листопада 1943 (29 років) Керч, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Звання | лейтенант |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
 Воловодов Борис Наумович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Борис Воловодов народився 19 липня 1914 року у Грозному у робітничій сім'ї. У 1938 році закінчив Херсонську льотно-інструкторську школу, після чого працював льотчиком-інструктором в аероклубах Ставрополя[1] та Куйбишева.
В 1942 році призваний на службу в авіацію Військово-морських сил, спочатку був пілотом-інструктором в школі пілотів ВПС ВМФ. З травня 1943 — на фронтах Радянсько-німецької війни. У вересні 1943 року Воловодов закінчив курси командирів ланок і був направлений до 47-го штурмового авіаційного полку 11-ї штурмової авіаційної дивізії ВПС Чорноморського флоту, командував там спочатку ланкою, а потім — ескадрильєю. Брав участь у боях за визволення Таманського півострова, висадження десанту на Керченський півострів[2].
За час своєї участі у бойових діях здійснив 15 бойових вильотів на штурмування військ противника. Ескадрилья під його командуванням потопила 2 сторожові кораблі і 4 швидкохідні десантні баржі. 3 листопада 1943 року Воловодов у складі групи з 12 штурмовиків «Іл-2» вилетів на штурмування скупчень техніки та живої сили противника в районі селища Ельтиген (нині — у межах міста Керчі). Незважаючи на ворожий зенітний вогонь, льотчики штурмували. Коли штурм вже майже був завершений, із заходу з'явилася група бомбардувальників Ju-88. Екіпаж Воловодова протаранив один із бомбардувальників. Разом із ним загинув штурман 1-ї ескадрильї молодший лейтенант Василь Леонтійович Биков[2].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року лейтенант Борис Воловодов посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденом Леніна та рядом медалей[2].
Похований у братській могилі у селищі Ельтигені.
Примітки ред.
- ↑ Карташев А. В. Достойно защищали Родину. Лётный состав и выпускники Ворошиловского (Ставропольского) аэроклуба на фронтах Великой Отечественной войны. // Военно-исторический журнал. — 2017. — № 10. — С.25.
- ↑ а б в Воловодов Борис Наумович. // Сайт «Герои страны» (рос.).