Волинець Петро Каленикович
Волинець Петро Каленикович (21 січня 1924 — 2 квітня 1943) — партизан Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1965).
| Волинець Петро Каленикович | |
|---|---|
| Народження |
21 січня 1924 с. Павлівка, Калинівський район, Вінницька округа, Подільська губернія, УРСР, СРСР |
| Смерть |
2 квітня 1943 (19 років) Вінницька область, УРСР, СРСР |
| Національність | українець |
| Приналежність |
.svg){kind=small} СРСР |
| Рід військ | Партизани |
| Роки служби | 1941—1943 |
| Війни / битви |
Друга світова війна Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
 |
 Волинець Петро Каленикович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Петро Волинець народився 21 січня 1924 року в селі Павлівка Калинівського району Вінницької округи Подільської губернії (нині — Вінницькій області України) в сім'ї залізничника. Закінчив сім класів школи і курси з підготовки вчителів для початкової школи, після чого працював учителем в селі Заливанщина. На початку Німецько-радянської війни Волинець добровільно пішов на фронт, був помічником політрука протитанкової батареї. В одному з боїв з німецькими військами був поранений і потрапив у полон. Через деякий час йому вдалося втекти з табору військовополонених, але в листопаді 1941 року його знову схопили і заслали в табір. У червні 1942 року він вдруге втік з концтабору і повернувся в рідне село, де спільно з односельчанами-комсомольцями створив підпільну молодіжну організацію імені Леніна. Організацію очолив Волинець, активними його помічниками стали мати, батько і троє братів. В будинку Волинця розмістився штаб організації[1].
Організація почала активну діяльність в грудні 1942 року. На станції Калинівка-2 члени організації знищили склад пального. На початку січня 1943 року Волинець з батьком зібрав радіоприймач, завдяки якому вдалося слухати і записувати, а потім поширювати серед місцевого населення повідомлення Радінформбюро. 10 лютого 1943 року організація Волинця вийшла в Чорний ліс, де організувала партизанський загін імені Леніна. Волинець став в загоні комісаром. Згодом загін перетворився на велике партизанське з'єднання.
Волинець займався активною роботою зі створення підпільних комсомольських організацій в селах Вінницької області, які з часом об'єдналися в районну комсомольську підпільну організацію. Одним з членів її ради став Волинець. Він брав активну участь у всіх диверсійних операціях, проведених партизанами його загону. Він особисто знищив 30 солдатів і офіцерів противника, а також німецький ешелон. В одному з боїв Волинець отримав важке поранення, його принесли в будинок завідувача однієї з місцевих шкіл. Дізнавшись про нього, німецькі солдати 2 квітня 1943 разом з місцевою поліцією оточили будинок і підпалили його. Волинець відстрілювався до останнього патрона, загинувши в палаючому будинку[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за «видатні заслуги, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників в період Великої Вітчизняної війни», Петро Волинець посмертно відзначений званням Героя Радянського Союзу. Також нагороджений орденом Леніна[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Волинець Петро Каленикович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Люди легенд. — М., 1971. — Вып. 4.
- Подвигом прославленные. — Киев, 1985.
- Украинская ССР в Великой Отечественной войне… 1941—1945 гг. — Киев, 1975. — Т. 2.