Вікіпедія

Войцеховський Богдан В'ячеславович

Богдан В'ячеславович Войцеховський (нар. 22 січня 1922 року, село Сорока (нині Вінницька область), Українська Соціалістична Радянська Республіка — пом. 21 серпня 1999 року, Графтон, штат Західна Віргінія, США) — радянський вчений-механік, який працював у галузі гідродинаміки і газової динаміки. Автор 20 відкриттів, 200 статей, 4 монографій, 100 авторських свідоцтв і більше 50 іноземних патентів. Академік РАН (1991), член-кореспондент Академії наук СРСР (1964). Лауреат Ленінської премії.

Войцеховський Богдан В'ячеславович
Народився 22 січня 1922(1922-01-22)
Сорока, Липовецький повіт, Київська губернія, Українська СРР
Помер 21 серпня 1999(1999-08-21) (77 років)
Графтон, Західна Вірджинія, США
Країна  СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ»
Заклад Lavrentyev Institute of Hydrodynamics of the Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Лаврентьєв Михайло Олексійович
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За відвагу» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія
Особ. сторінка Страница учёного, проект «Научные школы ННЦ СО РАН», Отделение ГПНТБ СО РАН
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войцеховський.

Біографія ред.

Народився 1922 року в сім'ї колишнього керуючого графським маєтком. Після смерті батька матері довелося відкрити невелике миловарне виробництво. Активно залучені до роботи старший брат-хімік і дядько — механік на борошномельної фабриці — можливо, вплинули на формування сфери інтересів майбутнього вченого. Закінчив середню школу в Києві в 1940 році. Школярем вже працював лаборантом в Індустріальному технікумі. У 1940 році був призваний до лав Червоної армії.

Після початку німецько-радянської війни пройшов короткострокову підготовку в училищі зв'язку і був направлений у діючу армію. Воював на Карельському і 4-му Українському фронтах як радист. Опанував за час війни іноземну мову. Демобілізувався зі збройних сил на Сахаліні навесні 1947 року.

У 1947 році Богдан Войцеховський вступив на фізико-технічний факультет (ФТФ) МДУ імені М. В. Ломоносова. Після перетворення ФТФ на Московський фізико-технічний інститут (МФТІ) було переведено до Московського механічного (пізніше — Інженерно-фізичного) інституту, який закінчив у 1953 році. У 1954 році захистив кандидатську дисертацію.

З 1951 року працював у наукових колективах під керівництвом академіка Михайла Лаврентьєва, який викокремив його ще студентом. У 1953 році почав працювати в Інституті точної механіки і обчислювальної техніки (м. Москва), старшим інженером. У 1954—1956 роках — у Всеросійському науково-дослідному інституті експериментальної фізики (м. Саров), старший інженер, після отримання наукового ступеня — старший науковий співробітник. У 1956—1958 роках Богдан Войцеховський працював завідувачем науково-дослідної лабораторії в МФТІ. Брав участь у дослідженнях з фізики вибуху.

Учасник організації Інституту гідродинаміки Сибірського відділення АН СРСР. З 1958 року — в Інституті гідродинаміки (Новосибірськ), завідувач лабораторією, завідувач відділом швидкоплинних процесів, заступник директора з 1965 по 1973 рік. Займався вирішенням завдань високошвидкісної гідродинаміки. Захистив докторську дисертацію на тему «Детонаційний спін і стаціонарна детонація» в 1961 році[1].

З 1959 року викладав у Новосибірському державному університеті, працював завідувачем кафедри фізики швидкопротікаючих процесів (1962—1973).

Залишаючись співробітником Інституту, в 1960-1970-х роках створив і очолив як науковий керівник і головний конструктор Спеціальне конструкторське бюро гідроімпульсної техніки, яке працювало на військову промисловість (завод «Маяк» та інші закриті підприємства).

З 1996 року Богдан Войцеховський проживав у США.

Дружина — Фаїна Федорівна, ветеран німецько-радянської війни[2][3].

Наукова діяльність ред.

Отримав фундаментальні результати з дослідження структури фронту детонації в газах[4]; зокрема, Богдану Войцеховському належить експериментальне виявлення існування поперечних детонаційних хвиль, що пояснюють явище спінової детонації. Ним було також уперше — здійснено безперервне спалювання горючої газової суміші в детонаційній хвилі. Ці роботи були відзначені Ленінською премією і двома дипломами на відкриття.

У Спеціальному конструкторському бюро під керівництвом Войцеховського були створені високошвидкісні струмені (до 4 км/с) водомети, гідро-прессмолоти унікальної потужності[5], центрифуги для очищення рідких металів, прохідницькі комбайни з гідроударниками для руйнування гірських порід, гідроударники для бурових робіт, насоси високого тиску, вібросейсмоджерела, аеродинамічні стенди та інше.

У 1960-ті роки Богдан Войцеховський розробляв спільно з НДІ Сталі) методи динамічного захисту танкової броні від кумулятивних снарядів, але з ряду причин вони не були впроваджені в СРСР[6].

Вирішив ряд важливих технічних завдань: створив спеціалізований агрегат різання, який в даний час є основою промислового технологічного циклу регенерації палива відпрацьованих ТВЕЛів реакторів атомних електростанцій. Розробив ураганостійкі конструкції вітроустановок.

Займався проблемами атмосферної електрики; йому першому вдалося відтворити в лабораторних умовах об'ємно-заряджені хмари і показати їх зв'язок з явищем «вогнів Святого Ельма». Ці дослідження стали основою створення нової моделі кульової блискавки.

Нагороди та премії ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Каталог РНБ
  2. ↑ Память народа
  3. ↑ Мартовский объектив. Войцеховский в кругу семьи[недоступне посилання]
  4. ↑ Структура фронта детонации в газах. Новосибирск: Изд-во СО АН СССР. 1963.
  5. ↑ Наука и металл. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2020.
  6. ↑ коллеги и ученики, Институт Гидродинамики СО РАН. ВДОХНОВЕННЫЙ ГЕНЕРАТОР ИДЕЙ: ПАМЯТИ АКАДЕМИКА Б. В. ВОЙЦЕХОВСКОГО (рос.). Наука в Сибири. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 листопада 2012.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Войцеховський_Богдан_В%27ячеславович&oldid=39997051