Свято-Хресто-Воздвиженська церква (Ніжин)
Свято-Хресто-Воздвиженська церква — чинна церква у Ніжині. Парафія належить до Ніжинської єпархії Української Православної Церкви (Московський Патріархат).
| Свято-Хресто-Воздвиженська церква (Ніжин) | |
|---|---|
| Назва на честь: | Воздвиження Хреста Господнього |
 | |
51°03′14″ пн. ш. 31°52′14″ сх. д. / 51.05389° пн. ш. 31.8706389° сх. д.Координати: 51°03′14″ пн. ш. 31°52′14″ сх. д. / 51.05389° пн. ш. 31.8706389° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Ніжин |
| Конфесія | УПЦ (МП) |
| Єпархія | Ніжинська |
| Тип будівлі | церква |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Матеріал | цегла |
| Будівництво | 1775 |
| Стан | діючий |
| Адреса | м. Ніжин, вул. Воздвиженська, 21 |
  Свято-Хресто-Воздвиженська церква (Ніжин) (Україна)  Свято-Хресто-Воздвиженська церква (Ніжин) (Чернігівська область) | |
 | |
 Свято-Хресто-Воздвиженська церква у Вікісховищі | |
Архітектура
ред.Церква тетраконхонова. До кубічного основного об'єму прилучаються з чотирьох боків абсиди. Дзвіниця з'єднана із основним ядром довгим залом.
Історія
ред.
Церква пов'язаний з ім'ям Петра Розумовського — родича гетьмана України Кирила Розумовського.
1753 року Петро Розумовський, діставши звання полковника, був направлений до Ніжина, де командував полком.
Через рік він одружився з Пелагеєю — донькою переяславського полковника Сулими.
Під час російсько-турецької війни 1768 року Петро Розумовський командував козаками Ніжинського полку, які брали участь в поході на Бессарабію.
Через три роки П. Розумовський помер. Вдова пожертвувала величезні кошти на будівництво нового кам'яного храму замість старенької дерев'яної церкви, де й був похований її чоловік[1].
1775 року в передмісті Магерки замість дерев'яної була побудованана нова мурована церква в ім'я православного свята Воздвиження Чесного Хреста.
1860 році за проєктом землеміра повіту Фаловича із заходу добудована тепла церква з двохярусною дзвіницею.
У радянські часи використовувалася міськвідділом кінопрокату як закритий переглядовий зал і фільмосховище.
На початку 1990-х роках передана релігійній громаді Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (московський Патріархат).
Нині парафія відноситься до Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, яка була утворена рішенням Священного Синоду УПЦ від 31 травня 2007 року шляхом виділення її із складу Чернігівської єпархії.
Світлини
ред.
Примітки
ред.- ↑ Морозов О. Усипальниця Розумовських // Вісті. 1995.
Джерела
ред.
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |