Влодзімірський Лев Омелянович
Влодзімірський Лев Омелянович (Емільович) (10 (23) січня 1905 або 1903, Барнаул, Томська губернія — 23 грудня 1953, Москва) — діяч радянських органів держбезпеки, генерал-лейтенант (9.7.1945), у зв'язку зі злочинною діяльністю в 1953 році позбавлений звання і нагород.
Влодзімірський Лев Омелянович | |
---|---|
Народився | 10 (23) січня 1905 або 1903[1] Барнаул, Томська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 грудня 1953[1] Москва, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | політик |
Військове звання | Генерал-лейтенант |
Партія | КПРС і 1931 |
Нагороди | |
Біографія
ред.Поляк, син підосавула. C 1928 на роботі в органах ОГПУ. Член ВКП (б) з 1931 року.
12 травня 1943 очолив слідчу частину з особливо важливих справ НКДБ (МДБ) СРСР.
18 березня 1953 був призначений начальником слідчої частини з особливо важливих справ МВС СРСР.
Один з найбільш одіозних слідчих НКВС, які широко застосовували методи фізичного впливу і прямі вбивства (посла в Китаї Бовкуна та ін.). Практично всі справи стосовно партійного, військового та господарського керівництва йшли через Влодзімірського.
Влітку 1953 заарештований як «член банди Берії». Разом з Л. П. Берією та іншими засуджений Спеціальною судовою присутністю Верховного Суду СРСР до розстрілу 23 грудня 1953. У той же день розстріляний. Не реабілітований.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Влодзімірський на сайті «Хронос» [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Влодзімірський на сайті «Меморіал» [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Влодзімірський на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б в Who led the NKVD