Власенко Дмитро Леонідович

старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни

Дмитро́ Леоні́дович Вла́сенко (нар. 19 серпня 1982(19820819) року, с. Грушівка, Первомайський район, Миколаївська область — 2 лютого 2021 року, с-ще Шуми, Бахмутський район, Донецька область) — старший матрос, старший стрілець 2-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Дмитро Власенко
 Старший матрос
Загальна інформація
Народження19 серпня 1982(1982-08-19)
Грушівка, Первомайська міська громада, Первомайський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Смерть2 лютого 2021(2021-02-02) (38 років)
Шуми, Торецька міська територіальна громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(вогнепальне поранення)
ПохованняГрушівка
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2017—2021
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Військово-морські сили
Рід військ Морська піхота
Формування503-й окремий батальйон морської піхоти
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Проживав у рідній Грушівці, де закінчив 9 класів місцевої школи. Закінчив Мигівський аграрний технікум, де здобув фах зоотехніка. Займався охоронною діяльністю. Займався фізичною культурою, організовував футбольні змагання в селі та війську, тренував дитячу футбольну команду.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей. В батальйоні морської піхоти прослужив понад три роки, з 2017-го, брав участь в боях на Приазовському напрямку. Після завершення першого контракту підписав наступний, з тим самим підрозділом.

2 лютого 2021 року, перебуваючи на бойових позиціях, отримав смертельне поранення внаслідок прицільного снайперського обстрілу російськими окупаційними військами. За годину помер — медична допомога не принесла бажаних результатів.

Похований 4 лютого 2021 року в с. Грушівка Первомайського району. Залишились батьки[1][2].

Нагороди та вшанування

ред.
  • Указом Президента України № 149/2021 від 07 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Загиблі Герої лютого - 2021. https://censor.net/. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  2. Загиблі герої лютого 2021: пам'ятаймо про їхній подвиг. https://umoloda.kyiv.ua/. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  3. Указ Президента України №149/2021 "Про відзначення державними нагородами України". Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.

Джерела

ред.