Грушівка (Первомайський район)

Гру́шівка — село в Україні, у Первомайській міській громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 1150 осіб.

село Грушівка
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Первомайський район
Громада Первомайська міська громада
Код КАТОТТГ UA48080130040091020
Основні дані
Засноване 1683
Населення 1150
Площа 0,002 км²
Поштовий індекс 55225[1]
Телефонний код +380 5161
Географічні дані
Географічні координати 48°01′20″ пн. ш. 30°56′24″ сх. д. / 48.02222° пн. ш. 30.94000° сх. д. / 48.02222; 30.94000Координати: 48°01′20″ пн. ш. 30°56′24″ сх. д. / 48.02222° пн. ш. 30.94000° сх. д. / 48.02222; 30.94000
Середня висота
над рівнем моря
97 м[2]
Водойми р. Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3
Карта
Грушівка. Карта розташування: Україна
Грушівка
Грушівка
Грушівка. Карта розташування: Миколаївська область
Грушівка
Грушівка
Мапа
Мапа

CMNS: Грушівка у Вікісховищі

Село розташоване на правому березі Південного Буга, за 3 км на схід від міста Первомайськ.

Історія ред.

На острові, розташованому проти Грушівки, виявлені поселення епохи неоліту (V—IV тисячоліття до н. е.) і скіфського часу (V — І ст. до н. е.), розкопані залишки житла і поховання Черняхівської культури (II—VI в н. е.), знайдені римські монети I—II ст. н. ери.

Село виникло між 1750—1766 роками вздовж правого берега річки Південний Буг і спочатку носило назву Гидирим. У 1792 році воно під цією назвою було передано царським урядом сенаторові М. Комбурлею. На початку XIX століття село купив поміщик В. Корбе. Приблизно у той же час весняною повінню було змито майже всі хати в селі. Місцеві селяни побудувались на новому, трохи вищому місці, де росло багато диких груш. Саме від цього пішла сучасна назва села.

У 1920 році в селі розпочалася радянська окупація.

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 216 жителів села[3].

З початком німецько-радянської війни 356 мешканців села пішли на фронт, з них 117 — загинули. 200 сільчан нагороджені орденами й медалями.

За часів СРСР у селі розташовувалася виробнича бригада № 3 колгоспу імені В. І. Леніна.

За трудові досягнення 45 передовиків народжені урядовими відзнаками, у тому числі ордени Леніна — тракторист Н. І. Багнюк, ордени Трудового Червоного Прапора — бригадир рільничої бригади М. Т. Багнюк, трактористи І. М. Коваленко, Н. Д. Малохатько і А. Т. Меркаленко. Пташниця О. В. Топалова обиралась депутатом Верховної Ради УРСР 7-го скликання.

Економіка села ред.

У Грушівці обробляється 1863 га сільськогосподарських угідь, з них 1600 га орних, у тому числі 325 га поливних, земель. Виробничий напрям — вирощування зернових культур. Розвинене тваринництво. У 1978 році у Грушівці збудований свиновідгодовувальний комплекс на 8 тис. голів.

Освіта та культура ред.

У селі працюють дев'ятирічна школа (14 учителів і 92 учні), клуб із залом на 200 місць, бібліотека з книжковим фондом 10,2 тис. екземплярів. До послуг селян — фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий сад на 35 місць, три магазини, відділення «Укрпошти».

Пам'ятники ред.

У Грушівці споруджено пам'ятники радянським воїнам, що загинули при звільненні села у 1944 році (1962 р.) і односельцям, загиблим в роки війни (1963 р.).

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2024.
  2. Прогноз погоди в селі Грушівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 2 січня 2024.
  3. Грушівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Література ред.

Посилання ред.