Вищі посадові особи держави (Велика Британія)

Great Britain
Вищі церемоніальні
посади Великої Британії
   Лорд-розпорядник
   Лорд-канцлер
   Лорд-скарбник
   Лорд-голова Ради
   Лорд-хранитель Малої печатки
   Лорд великий камергер
   Лорд-констебль
   Граф-маршал
   Лорд-адмірал

Вищі посадові особи держави (англ. Great Officers of State) — традиційні міністри Корони в Сполученому Королівстві, які можуть успадкувати свої посади, або призначені для виконання певних, в основному, церемоніальних функцій, або виконують функції членів уряду[1]. Для Англії та Шотландії, а раніше для Ірландії існують окремі вищі посадові особи держави. Багато з великих посадових осіб стали в основному церемоніальними, оскільки історично вони були настільки впливовими, що їхні повноваження мали бути відновлені Короною або розпущені.

Уряд середньовічних монархій, як правило, складався з компаньйонів короля, пізніше перетворюючись на Королівське домогосподарство, з якого виходили державні службовці, які спочатку виконували домашні та державні обов'язки. З часом домогосподарство та державні справи розділилися, і відповідно ними стали займатися окремі службовці. Частина службовців отримала спадкові привілеї[2].

Англія (і Уельс)

ред.

Вищі посадові особи держави колишнього Королівства Англія, що складається з Англії й Уельсу:

  1. Верховний стюард Англії (англ. Lord High Steward) — з 1421 року посада вакантна, за винятком коронацій, де Верховний стюард виконує певні церемоніальні функції;
  2. Лорд Верховний канцлер (англ. Lord High Chancellor) — з 2005 року посаду займає державний секретар юстиції (голова Міністерства юстиції Сполученого королівства). Одночасно виконує роль Лорда-зберігача Великої Печатки. До реформи 2005 року Лорд-канцлер був головою Палати лордів та судової системи держави;
  3. Лорд-скарбник (англ. Lord High Treasurer) — з 1714 року лорд-скарбник не призначався, його функції виконує колегіальний орган, до якого як лорди скарбниці входять Прем'єр-міністр Великої Британії, канцлер скарбниці (міністр фінансів Великої Британії), парламентський секретар скарбниці та інші особи, яких призначає монарх за поданням голови уряду[3];
  4. Лорд-голова Ради[en] (англ. Lord President of the Council) — голова Таємної ради Великої Британії;
  5. Лорд-хранитель Малої печатки (англ. Lord Privy Seal) — зберігач Малої печатки (особистої печатки монарха);
  6. Лорд великий камергер (англ. Lord Great Chamberlain) — несе відповідальність за королівські справи у Вестмінстерському палаці;
  7. Лорд Верховний констебль[en] (англ. Lord High Constable of England) — посада вакантна з 1521 року, призначається лише для коронацій;
  8. Граф-маршал[en] (англ. Earl Marshal) — організовує офіційне відкриття сесії Парламенту, коронації та похорон монарха;
  9. Лорд-адмірал (англ. Lord High Admiral) — голова Адміралтейства. З 1708 по 1964 рік управління адміралтейством виконувалось Комітетом Адміралтейства. У 1964 році Адміралтейство було введено у склад Міністерства оборони.

Після норманських завоювань вищими посадовими особами Англії стали представники Нормандського герцогства. Ці посадові особи спочатку виконували домашні та державні обов'язки. З часом домогосподарство та державні справи розділилися, і відповідно ними стали займатися окремі службовці. Частина службовців отримала спадкові привілеї і були відсторонені від практичної діяльності або держави, або Королівського двору[2].

Політичні функції Лорда Верховного Канцлера та Лорда великого камергера були покладені на Юстиціара[en] та лорда-скарбника, домашні функції — домашніми посадами з подібними назвами. Граф-маршал[en] зайняв місце констебля Англії в королівському палаці в командуванні королівськими арміями[2]. Юстиціар[en] був вище Лорда Верховного Канцлера за владою та впливом до 1231 року, коли ця посада втратила своє становище у Королівстві[4].

Хоча більшість посад стали спадковими на ранній стадії, в даний час деякі посадові особи призначаються, а інші успадковують свої посади[1]. Посада Верховного стюарда Англії займалася графами Лестерськими до 1399 року, коли посада відійшла монарху; а з 1421 року Верховний стюард Англії, як правило, призначався лише тимчасово для особливих випадків, таких як коронація або для суду перів (до 1948 року)[5]. Посада Лорда великого камергера також є спадковою, спочатку її обіймали графи Оксфордські. Пізніше посаду успадкував граф Ліндсі, а потім його численні спадкоємці, кожен з яких займав частку посади. Один із спадкоємців, обраний ротацією, займає посаду заступника[6]. Посада Лорда Верховного констебля спочатку була успадкована графами Герефорд, доки один з спадкоємців не був засуджений за тяжкий злочин та страчений у 1521 році. Після цього, посада повернулася Короні та відновлюється лише для на день коронації монарха[7]. Остання спадкова посада — Граф-маршал, була успадкована герцогами Норфолк. Протягом багатьох періодів, в яких герцоги буди засуджені за тяжкий злочин, на посаду призначалася інша особа. Крім того, до 1824 року Граф-маршал повинен був призначити заступника протестанта, якщо він був католиком[8].

Деякі посади перетворили на комісії; тобто декілька уповноважених осіб призначаються для колективного виконання посади. Посада Лорда-скарбника була комісією з 1612 року, яка не була постійно заповненою до 1714 року[9]: Перший Лорд казначейства — прем'єр-міністр, другий лорд — Канцлер скарбниці, а решта членів — партійні організатори[en][10]. Посада Лорда Верховного Адмірала багато років також була комісією[1], але злилася з короною у 1964 році і тепер є почесним званням правлячого монарха. Принц Філіп, герцог Единбурзький (консорт нинішнього монарха) отримав титул у свій 90-й день народження. Решта посад стали урядовими посадами: Лорд-канцлер, Лорд-голова Ради і Лорд-хранитель Малої печатки призначаються Короною за порадою прем'єр-міністра[11]. Лорд-канцлер є державним секретарем у справах юстиції; посади Лорда-голови Ради та Лорда-хранителя Малої печатки, як правило, поєднуються з урядовою посадою[1] — поточним Лідером Палати громад[en] та Лідером Палати лордів[en], відповідно — ці посади є можливістю неоплачуваним посадам отримувати зарплату.

Закон про Палату лордів 1999 року позбавив автоматичного права спадкових перів засідати в Палаті лордів, але Закон передбачив, що Лорд великий камергер і Граф-маршал будуть звільнені від цього правила, щоб вони могли продовжувати проводити свою церемоніальну функцію в Палаті лордів[11]. Законом про конституційну реформу 2005 року Лорд Верховний Канцлер був замінений на деяких посадах: Лордом головним суддею Англії та Уельсу на посаді голови судової влади[12] та Лордом-спікером[en] на посаді голови Палати лордів[13].

Шотландія

ред.

Термін «посадова особа держави» іноді вільно використовується в будь-якій великій посаді під Короною. Як і в Англії, багато посад спадкові. Ряд історичних посад закінчився відразу або невдовзі після укладення договору про Союз від 1707 року. Є також ряд посадових осіб корони та вищих посадових осіб Королівського двору.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г   Hugh Chisholm, ред. (1911). State, Great Officers of . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 25. Cambridge University Press. с. 801. (англ.)
  2. а б в   Hugh Chisholm, ред. (1911). Household, Royal . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 13. Cambridge University Press. с. 813—814. (англ.)
  3. Who is in Theresa May's reshuffled Cabinet?. The Telegraph. 12 червня 2017. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 12 червня 2017.(англ.)
  4.   Hugh Chisholm, ред. (1911). Justiciar . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 15. Cambridge University Press. с. 595. (англ.)
  5.   Hugh Chisholm, ред. (1911). Lord High Steward . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 17. Cambridge University Press. с. 3. (англ.)
  6.   Hugh Chisholm, ред. (1911). Lord Great Chamberlain . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 17. Cambridge University Press. с. 2. (англ.)
  7.   Hugh Chisholm, ред. (1911). Lord High Constable . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 17. Cambridge University Press. с. 3. (англ.)
  8.   Hugh Chisholm, ред. (1911). Earl Marshal . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 8. Cambridge University Press. с. 796—797. (англ.)
  9.   Hugh Chisholm, ред. (1911). Lord High Treasurer . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 17. Cambridge University Press. с. 4—5. (англ.)
  10.   Hugh Chisholm, ред. (1911). Treasury . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 27. Cambridge University Press. с. 228—229. (англ.)
  11. а б Great Officers of State: The Lord Great Chamberlain and The Earl Marshal. debretts.com. The Royal Family. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 28 травня 2020.(англ.)
  12. Rozenberg, Joshua (30 січня 2013). Lord chief justice: changes to judiciary «eroding something important». The Guardian. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 28 травня 2020.(англ.)
  13. Lord Speaker. BBC.co.uk. 1 жовтня 2008. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 28 травня 2020.(англ.)