Височанка вулиця (Калуш)
Вулиця Височанка — вулиця садибної забудови в Калуші, осьова в однойменному міському мікрорайоні Височанка.
| Вулиця Височанка Калуш | |
|---|---|
 Вид на житловий мікрорайон Височанка | |
| Місцевість | Височанка |
| Район | Височанка |
| Розміщення | між вул. С.Бандери і районом Залісся |
| Назва на честь | мікрорайону Височанка |
| Колишні назви | |
| Садовнікова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2300 м. |
| Координати початку | 49°1′23″ пн. ш. 24°22′30″ сх. д. / 49.02306° пн. ш. 24.37500° сх. д. |
| Координати кінця | 49°2′31″ пн. ш. 24°23′15″ сх. д. / 49.04194° пн. ш. 24.38750° сх. д. |
| Транспорт | |
| Автобуси | маршрут 8,8А,11,11Б |
| Зупинки громадського транспорту | Пекарня, Сонечко, Пагорб Слави, Кольнія, Церква, Міське кладовище |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт, наявний тротуар |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Парки | Парк Слави |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3898083 |
| Мапа | |
 | |
 Височанка вулиця у Вікісховищі | |
Розташування
ред.Простягається від вул. Степана Бандери до міського кладовища, де переходить у вулицю Залісся. До Височанки прилучаються вулиці (від початку до кінця):
справа:
- Ломоносова
- Бабія
- Курбаса
- Артемовського
- Андрусяка
- Підкови
- Ярослава Мартинця
- Колесси
- Новаківського
- Сірка
зліва:
- Ковжуна
- Європейська
- Кобилянської
- Виговського
- Копальняна
- Святої Варвари
- Черняховського
- Купчинського
- Остапа Вишні
- Яблунева
- Пачовського
Історія
ред.На карті Апенцелєра 1787 року наявна на всьому протязі нинішньої вулиці дорога від Станіславської до Залісся в оточенні сільськогосподарських угідь без житлової забудови, тільки міський цвинтар уже знаходився на своєму місці.
Вулиця створювалася, починаючи з початку ХХ століття. Спочатку називалась Височанка (ймовірно, за прізвищем одного з жителів). В реєстрі вулиць Калуша 1939 року має № 76, знаходились садиби № 1670-1702[1]. Комуністичний режим перейменував вулицю в честь Садовнікова — совєтського чиновника, який (зі спогадів старожилів міста) насправді був страшним садистом і катом простих українських людей-патріотів, тому 22.08.1990 вулиці повернено історичну назву[2]. Перші житлові будинки зводилися з дерева ще в міжвоєнний період (20,30-ті рр.). Вулиця була ґрунтовою і по обидва її боки в основному були сільськогосподарські угіддя. Слід зазначити, що на вулиці знаходилась початкова школа, що розташовувалася за вулицею Колесси (після Пагорба Слави).
Вже у міжвоєнний період на прилеглих з району Баня вулицях Копальняна і Святої Варвари почали зводитися перші цегляні будинки. Це були своєрідні комуналки. Місцевість, де вони зводилися, в народі називають Кольонією. Ця назва пішла від німецьких колоністів, що їх споруджували. Будинки будувалися з хорошої польської цегли, малювалися, зазвичай, в жовтий чи білий колір, покривалися ж будинки глиняною червоною черепицею.
Справжній будівельний бум розпочався в післявоєнний період у 60-их, коли був забудований новий мікрорайон, що отримав колишню назву осьової вулиці. По вулиці масово надавалися плани працівникам шахт, калійного комбінату та інших міських підприємств і установ. 1970-го було споруджено на найвищій точці вулиці (і Калуша) телерадіовежу. За два роки з іншого боку вулиці розпочалося спорудження Пагорба Слави[3] та парку навколо нього.
-
Монумент радянським воїнам -
Пам'ятник закатованим повстанцям
У 1976році старий міський цвинтар на початку вулиці був зарезервований, а в її кінці відкрито цього ж року новий міський цвинтар. У 2000-их наприкінці вул. Височанка відкритий Храм Святого Духа у приміщенні міської панахиди коло нового міського цвинтаря.
Транспортне сполучення
ред.На вулиці загалом знаходяться десять автобусних зупинок. Через неї проходять маршрути автобусів № 8, 8А, 11, 11Б. Вулиця має зручне транспортне сполучення із центральною частиною міста (через вул. Ковжуна), з Новим Калушем (через вул. Європейську), з районом Баня (через більшість вулиць з лівого боку), із Заліссям (дачний район міста) та з Підгірками (через вулицю Шухевича).
Фотогалерея
ред.-
Початок вулиці -
На роздоріжжі -
На пагорбі -
Телевежа -
Вид з пагорба -
Телецентр
Примітки
ред.- ↑ Державний архів Івано-Франківської області. – Ф. Р. 5. ‒ Оп. 1. ‒ Спр. 23: Списки домовласників Калуша. ‒ 160 арк.
- ↑ Василь Цапів. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш: Калуська друкарня, 2005. — 350 с. — стор. 37
- ↑ "Обличчя" скорботної матері, двох бійців, партизана, робітника й селянки декомунізували у Калуші.
Див. також
ред.- Храми Калуша
- Вулиця С. Бандери
- Вулиця Ковжуна
- Вулиці Калуша
- Залісся
- Старе міське кладовище
- Нове міське кладовище